Чернігівська обласна бібліотека для дітей

Історію не можна переінакшити. А тому ніяка ідеологія не зможе ніколи викинути з минулого народу жодної сторінки, особливо ж тієї, котра пов’язана з боротьбою народу за свободу і незалежність.

Наші батьки і діди змагалися за волю України під предковічними символами, які передали у спадщину синам. І ці святині – герб тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна», козацькі клейноди – будуть і далі кликати до відродження національної самосвідомості, до творення нового світлого життя. Доки тече Дніпро в Чорне море, доти і будуть шануватися ці святині. ... Читати далі »

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

«Небесна сотня» – реальні люди, які жили, любили, творили.
Вони боролись заради нас, за нашу державу. Заплатили найдорожчим – життям. Зараз вони ангели, які тримають небо. Час плине, а пам’ять про Небесну Сотню залишається в серці кожного українця!

Пам’яті Героїв Небесної Сотні присвячується… ... Читати далі »

Дебют Василя Слапчука як поета відбувся, власне, саме з «афганської тематики». Основні мотиви «афганського» циклу віршів увійшли до збірок «Як довго ця війна тривала», «Німа зозуля», «Мовчання адресоване мені», «Навпроти течії трави», «Трикнижжя Явіна», «Укол годинниковою стрілкою».



Його вірші – надзвичайно цілісний, скрупульозний і вражаючий ліричний щоденник талановитої і мудрої людини, яку афганська війна зробила інвалідом, а доля – поетом. Відтворити в яскравих,точних образах драматизм існування на грані між життям і смертю – велике мистецтво, але вартість поезій Василя Слапчука не вичерпується цим. Тут є щось більше: і природна здатність розкривати драматизм, здавалося б, ординарного, і драматизм світоглядний, і драматичний шлях особистісного і національного самоусвідомлення... Тобто, є те, що робить вірш поезією – навіть тоді, коли ще далеко не всі секрети «творчого ремесла» розкриті автором.

Є така страшна річ, як ілюзія знання. ... Читати далі »

Сьогодні, 8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

З роками Міжнародний день безпечного Інтернету став знаковою подією в календарі онлайн-безпеки. Починаючи ініціативою з боку проєкту Європейського Союзу з безпечних кордонів у 2004 році та започаткований мережею Insafe, що фінансується ЄС, День безпечного Інтернету вийшов за межі своєї традиційної географічної зони. Наразі він відзначається близько у 150 країнах світу та на 6-ти континентах у світі. Від кібер-атак до соціальних мереж: щороку цей день присвячений вирішенню поточних проблем, що мають вплив особливо на молодих користувачів Інтернету.

Чернігівська обласна бібліотека для дітей запрошує улюблених користувачів провести цей День цікаво та корисно. ... Читати далі »

Євген Павлович Гребінка – непересічна постать в українській культурі загалом й українському літературному процесі 30–40 років ХІХ століття зокрема.

Йому судився недовгий вік – лише 36 років, половину з яких він присвятив літературній діяльності. Євгена Гребінку вважають найвидатнішим українським байкарем І половини ХІХ століття. ... Читати далі »

Бій під Крутами – найвідоміший бій української революції початку ХХ століття, попри те, що інших боїв в Україні було сотні. Крути стали прикладом героїзму та жертовності української молоді в обороні свободи та незалежності своєї батьківщини. ... Читати далі »

Тридцять років тому 28 січня 1992 Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження Державним прапором України Національного прапора». Що ми знаємо про прапор та його кольори?

 Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення — він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гамму кольорів.
 Перші згадки об'єднан ... Читати далі »

Важко знайти трагічніші за Голокост і Голодомор сторінки у світовій історії. Ще важче – пояснити дітям людську жорстокість та її мотиви. Чи потрібно говорити з дітьми про Голокост?

Письменниця Надійка Гербіш відповідає на це питання ствердно – книжкою «Ми живемо на краю вулкана». Цей нелегкий та майстерно написаний текст розкаже дітям про трагічну сторінку світової історії без прикрас, не заграючи з читачами, але й не травматично. ... Читати далі »

Чернігів - древнє й красиве місто, яке розташоване зовсім недалеко від Києва. На піку свого розвитку воно навіть виступало конкурентом Києву.

Про колишню велич і могутність міста нагадують чисельні пам’ятки сакральної архітектури. Пропонуємо вам ознайомитися із храмами Чернігова, які побудовані впродовж ХІ-ХІХ ст., і до сьогодні вражають своєю неповторністю та красою. ... Читати далі »

«У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають»
(Валентин Сильвестров)

Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно «Музична редакція» Державного Гімну була прийнята Верховною Радою України 15 січня 1992 р.

6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроєктом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню і він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна». Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» в номері 4 за 1863 рік.

15 березня 1939 року національний гімн «Ще не вмерла Україна» як державний гімн затвердив Сойм Карпатської України на своєму єдиному засіданні у Хусті. У Радянській Україні український національний гімн був заборонений як буржуазно-націоналістичний, але 1966 року був виданий на Кубані у збірці кубанських козачих пісень під виглядом народної пісні.

Пісня «Ще не вмерла Україна» відродилася разом із Народним Рухом України. Вперше за кілька десятиліть в Україні публічно виконав національний гімн Сергій Жданкін на заключному концерті фестивалю Червона Рута. За кілька місяців по тому її заспівали в Борисполі над могилою Павла Чубинського.

Від 17 вересня 1991 року Українське радіо починає своє мовлення виконанням пісні-гімну «Ще не вмерла Україна», а 5 грудня того ж року вона вперше прозвучала в виконанні хору імені Верьовки на засіданні Верховної Ради України, присвяченому оголошенню результатів Всеукраїнського референдуму й інавгурації першого президента України Леоніда Кравчука.

Так гімн, створений двома синами розділеної імперіями України, повернувся до пісенної скарбниці народу.

Час від часу на сайті президента України з’являються петиції щодо Гімну України. Одні автори пропонують замінити деякі слова в ньому, інші – пропонують нові тексти. За кілька років зареєстровано більше сотні таких пропозицій. Проте жодна не була розглянута, оскільки не набрала 25 тисяч голосів. ... Читати далі »