Війна, на жаль, триває ... Але життя продовжується...
*** Люба Україно моя, Рідна земле-ненько! Юна дівчина іде – У вогні серденько. Вмита кров’ю та сльозами З горя-болю річки. Почорніли у волоссі Кольорові стрічки. «Гради» очі виїдають, Душу – слова люті. Молитви її сердешні Богом не почуті… Щодня краде синів Війна-домовина. П’є з поранених грудей Страх мала дитина. Україно моя мила, Свята земле-ненько! Простягає руки Доля: – Не впади, рідн ... Читати далі » |
Сьогодні – черговий день війни. Коли нашу землю щодня ранять ворожі ракети, немає значення, який саме це день. Він наповнений непрощенням несправедливої втрати, помноженим на вдячність за подвиг наших героїв.
Але кожен такий день народжує і поезію... До вашої уваги нові вірші нашої колеги Оксани Дорохової. Ці вірші написані переважно під час вибухів і пострілів. Це поезія, яка народжувалася на межі. Це поезія болю й непрощення. У кожного з нас – свої фронти, але мета – єдина… ... Читати далі » |
Осінь
Я доторкнусь до осені руками, Вона холодна, мокра, дощова, Колюча інколи, і сильними вітрами Вона здуває залишки тепла! Та все ж буває лагідна та ніжна, Зігріта сонцем, осяйна, На дотик тепла, наче ковдра пишна, І зовсім не колюча , а м’яка. А присмак у осені терпкий, медовий, Солодкий водночас і дещо гіркий, Нагадує каву і чай калиновий, ... Читати далі » |
Номінація «І в кожному із нас живе філософ!»
Самотній журавель Стоїть старий самотній журавель, Похилену криницю підпирає, Він пам’ятає повний двір людей, Тепер лиш бачить, як село вмирає. Подвір’я затягнуло споришем, До хати не протоптана стежина, Колись життя тут билося ключем І по подвір'ю бігала дитина. Минулося…На жаль, пусті криниці Стоять у кожному вкраїнському селі, А як же хочеться із них напиться Холодної джерельної води. Стиль письма Душа тран ... Читати далі » |
Обласна бібліотека для дітей щиро вдячна переможцям за участь у конкурсі. Бажаємо успіхів, творчого натхнення і подальших перемог!
На переможців чекають грамоти і невеличкі призи! ... Читати далі » |
Номінація «Проза»
молодша група Одарчині лелеки Серед лісів та луків, над тихоплинною Десною сховалося село. Таке ж мальовниче і давнє, як Десна. Тут проживає бабуся Одарка. ЇЇ обістя якраз і виходить на споришевий бережок річки. Про бабу Одарку кажуть у селі: багата баба. І, справді, багата: п’ятеро дітей, дванадцять онуків та три правнуки. До минулої зими бабця господарювала в своїй оселі та по господарству. Качки, гуси, кури. Ще й корівці раду давала.. А ще… лелеки. Жили у неї лелечина сім’я. Одарка розп ... Читати далі » |
Шановні друзі! Вітаємо Вас на нашому сайті і пропонуємо ознайомитися з творами переможців (І-ІІІ місця) ІХ обласного конкурсу юних літераторів «Хай весь світ дивують нині діти неньки України».
Вітаємо всіх учасників і переможців конкурсу, бажаємо нових успіхів і перемог! Номінація «Проза» молодша група Оберіг Мій дядько Артем повернувся зі Сходу, з війни. Дякувати Богові, живий та здоровий. Про своє військове життя ніколи не розповідає. Не хоче, видно, своїх рідних турбувати. Правда, часто вночі прокидається у поту, скрикує. Не ... Читати далі » |
Шановні друзі! Вітаємо Вас на нашому сайті і пропонуємо ознайомитися з творами переможців (І-ІІІ місця) VІІІ обласного конкурсу юних літераторів «Хай весь світ дивують нині діти неньки України», який проводять з 2011 року чернігівські письменники та обласна бібліотека для дітей.
Близько 2 тисяч дітей і підлітків з усієї Чернігівщини вже взяли участь у конкурсі та написали талановиті вірші, казки, оповідання. Для бібліотеки та її читачів цей рік особливий, ювілейний – 5 травня 2018 року їй виповниться 120 років, вона – найстаріша дитяча бібліотека в Україні. Вітаємо всіх учасників і переможців к ... Читати далі » |
Друга збірка О.Дорохової занурить читача у світ бажань і переживань, поривів серця та порухів душі, романтичних відносин та любові до Батьківщини.
Люба Україно моя, Рідна земле-ненько! Юна дівчина іде – У вогні серденько. Вмита кров’ю та сльозами З горя-болю річки. Почорніли у волоссі Кольорові стрічки. «Гради» очі виїдають, Душу – слова люті. Молитви її сердешні Богом не почуті… Щодня краде синів Війна-домовина. П’є з поранених грудей Страх мала дитина. Україно моя ми ... Читати далі » |
"Мои стихи" - перша поетична збірка нашої колеги, бібліотекаря Оксани Дорохової. Її вірші - ніжні, відверті та пронизливі. Це монолог закоханої душі, роздуми про життя і смерть, боротьба Світла і Темряви.
Заповедный сад В моей душе есть заповедный сад. Не каждому садовнику он будет рад. Каменные стены небо подпирают. Ангелы-хранители вход оберегают. Маленькая птичка в том саду живѐт. О любви мечтает и о ней поѐт. В кусте алой розы, в миге от шипов. Ожидает снова мѐд-огня цветов! ... Читати далі » |
1-10 11-16