 Ганна Георгіївна Ігнатенко (1924 – 2008) – наша землячка, українська письменниця, поетеса, літературознавиця, перекладачка, педагогиня, кандидатка філологічних наук. Вона належала до тих людей, хто пам’ятає своїх наставників, хто вдячний за науку, бо саме вони, вчителі, й дають крила молоді. Неодноразово вона згадувала роки навчання на філологічному факультеті Київського університету та лекції братів Маслових. Після закінчення університету – робота у видавництвах «Дніпро» та «Молодь», роки викладацької роботи спершу у Київському університеті ім. Т.Г.Шевченка.
...
Читати далі »
|
 Віталій Гаврилович Боровик – громадський і політичний діяч, публіцист, перекладач, літератор, один з засновників «Братерства тарасівців». Постать в історії України особлива. За своє життя він зазнав усього: злетів та падінь, захоплень та поневірянь, років заслань та постійних переслідувань.
...
Читати далі »
|
 9 жовтня 1904 року народився Микола Бажан – український поет, перекладач, культуролог, сценарист, громадський та політичний діяч, постійний автор і фактичний редактор журналу «Кіно».
...
Читати далі »
|
 «Дорогий наш читачу! Маленький, юний, і навіть зовсім великий. Хочемо розповісти тобі про фантастично сонячного письменника – Богдана Ігоря Антонича. Про те, як він був маленьким, на що дивився, чим займався, як виховувався і що було для нього важливим. Про те, що він любив рослини і співав пісні, малював і грав на скрипці. У яких селах та містах він жив і про які села та міста писав. Як одягався і як складав свої вірші… А також про його дивовижне вміння – навіть подорослішавши, залишатися дитиною, “дітваком із сонцем у кишені”».
...
Читати далі »
|
 Для нас він відомий як Панас Мирний, автор роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Для друзів дитинства він був Ахванасієм, так його нарекли за церковним календарем. Для товаришів по службі – Панасом Рудченком. Але практично до самої смерті, крім близьких йому людей, ніхто не знав про те, що Рудченко і Мирний – це одна людина.
...
Читати далі »
|
 Микола Васильович Гоголь належить до найбільш оригінальних письменників усіх часів, а довкола його життя і творчості донині схрещуються списи і народжуються найрізноманітніші версії… Життя Миколи Васильовича оповите таємницями, парадоксами, суперечностями…
...
Читати далі »
|
 Долю свого батька Миколи Вороного, який через деякий час після повернення в радянську Україну був висланий у північні табори, розділив і його син Марко, який друкувався то під власним іменем, то під псевдонімом Антіох. Його багатообіцяючий талант не встиг розквітнути. Поезія Марка Вороного позначена експресією і багатою уявою, трагізмом світовідчуття, що виявляється то в апокаліптичних візіях, то в незабутньо-предметних спогадах лихоліття революції та гр
...
Читати далі »
|
 До вашої уваги наступний випуск циклу розповідей про письменників, що захищають Україну.
...
Читати далі »
|
 Поет, журналіст, політичний і державний діяч, публіцист, редактор урядової газети «Вісті ВУЦВК» та деяких інших видань. Він, за визнанням М. Зерова, був «сильною, впливовою постаттю» на літературному полі (зі збірника спогадів і матеріалів про В. Еллана-Блакитного «Ні слова про спокій!», Київ, 1989).
...
Читати далі »
|
 Тонкий, майстерний гумористичний і сатиричний стиль творів Степана Руданського подарував українській поезії новий жанр – віршовану гумореску-співомовку. Чимало працював Руданський також у існуючих жанрах, створюючи численні балади, віршовані казки, поеми, ліричні вірші. А ще – створив багато літературних перекладів з кількох іноземних мов! Водночас працював міським лікарем у Ялті та почесним мировим суддею Сімферопольсько-ялтинської округи. До того ж ця унікальна людина, маючи слабке здоров’я, якимось неймовірним чином знаходила час для численних захоплень: археології, етнографії та фольклору, живопису.
...
Читати далі »
| |
