Поет, прозаїк, критик. Це все –
Василь Дмитрович Слапчук, який народився 23 грудня 1961 року в селі Новий Зборишів Горохівського району Волинської області. Автор понад трьох десятків книг поезії, прози, творів для дітей, літературознавчих досліджень і рецензій.
Серед мов, на які перекладено тексти Василя Слапчука, – англійська, білоруська, польська, російська, чеська, німецька, шведська. Переможець ряду літературних конкурсів. 2004 року отримав Шевченківську премію за книги віршів «Навпроти течії трави» і «Сучок на костурі подорожнього». Його книги також відзначені міжнародними преміями Фонду Воляників-Швабінських, «Тріумф». Лауреат премій «Надія», імені Агатангела Кримського, імені Павла Тичини, імені Василя Стуса, імені Бориса Нечерди, імені Івана Огієнка, імені Олекси Гірника, імені Івана Кошелівця. У жовтні 2010-го отримав статус почесного громадянина Луцька.
Василь Слапчук закінчив Луцький педагогічний інститут та аспірантуру Волинського державного університету імені Лесі Українки. Захистив кандидатську дисертацію з української філології. Воював в Афганістані, був тяжко поранений. Літературну діяльність розпочав на початку 90-х років.
Лірика Василя Дмитровича відзначається філософічністю, органічністю, природністю, глибоким зв’язком з українським фольклором. Проте це цілком сучасна поезія. Вона демонструє правдивість. Поета цікавить питання: чому людина перестала бути Людиною, коли вона знову нею стане? Слапчук є екзистенціалістом у найяскравішому його прояві: лише світ природи, світ гармонії, світ людини, яка дивним чином опирається, а то й руйнує цю світову гармонію, – це його світ, який він відкриває людям.
Своєрідний світ поезії Василя Слапчука вартий уваги сучасного читача, бо, попри певне трагічне обрамлення окремих тем, його вірші сповнені надії і віри у Людину. Поет дуже тактовний і виважений у слові, його образи глибокі та багатогранні, а ліричний герой мужній і твердий у переконаннях.
А для наймолодших читачів - низка книжок поезій і прози для дітей: «Гарний настрій» (1991), «Йшов їжачок бережком» (1992), «Зелений ведмедик» (1993), «Миколаєва ніч» (2004), «Окраєць хліба», «Риба під парасолем» (2005), «Бджолиний Бог і Бджоленятко» (2009).
Використані джерела: «Шевченківські лауреати, 1962-2012: енциклопедичний довідник.» (автор-упорядник М.Г. Лабінський, вступне слово Б.І. Олійника), «Усі українські поети: довідкове видання.» (упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева).
...
Читати далі »
