|
|
|
|
|
|
14:51 Трагізм війни через історію матерів: українські фільми, варті вашої уваги | ||||
 Війна! Страшна подія в житті кожного, кого вона зачепила. Ми багато говоримо про героїзм наших воїнів, волонтерів і всіх, хто таким чи іншим чином наближає Перемогу. І це так і є – саме завдяки героїзму Збройних сил України ворог отримує відсіч. Але осторонь уваги часто залишаються рідні і близькі захисників, в першу чергу – матері. Сьогодні мова саме про них, про їхню любов, завдяки якій і тримаються наші бійці. Вашій увазі три історії, які демонструють безмірну любов матері, яка заради спасіння своєї дитини здатна на все! "Мати Апостолів". Любов матері — безмірна. Коли її сину загрожує небезпека, вона стрімголов кидається йому на допомогу. Заради порятунку дитини вона здатна на все, навіть пройти крізь пекло війни. Фільм "Мати Апостолів" знятий за реальними подіями, які відбувалися на сході України у 2014 році, де ще досі тривають бойові дії. Коли Софія дізнається, що літак її сина збито, вона не вагаючись вирушає на його пошуки. Але ніхто і ніде не знає де її син, чи вижив він, чи може в полон попав. Заради його порятунку жінці доведеться відчайдушно пройти крізь небезпечні випробування, ворожу ненависть і погрози. Вона й не здогадується на що спроможна, як змінить її ця жахлива подорож, яка перетворить її зі звичайної людини на велику Матір, що своїм безмірним материнським серцем і любов’ю здатна рятувати навіть пропащі душі ворогів. Фільм "Мати Апостолів" — унікальний за своєю сценарною формою та дуже сильний емоційно. Трагізм війни показано через історію однієї людини — матері. Режисер-постановник - Заза Буадзе. Трейлер «Земля блакитна, ніби апельсин» - повнометражний документальний фільм 2020 року режисерки Ірини Цілик. Фільм розповідає про сім’ю, яка живе в «червоній зоні» Донбасу, де воєнні дії тривають вже довгий час. Долаючи щоденні травми існування в прифронтовій зоні, 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Але, незважаючи на всі труднощі, ця родина є дуже дружною та життєрадісною. Мама й діти мають багато захоплень, грають на різних музичних інструментах і навіть знімають самотужки фільми про своє життя під час війни. «Земля блакитна ніби апельсин» – один з найуспішніших українських документальних фільмів останнього часу. Його прем’єра відбулася на престижному американському кінофестивалі в Санденсі, де стрічка отримала приз за найкращу режисуру в категорії світової документалістики та схвальні відгуки від критиків та глядачів. Згодом вона об’їздила десятки престижних фестивалів, а в Україні отримала відразу дві нагороди на головному національному фестивалі документального кіно Docudays. Для назви свого дебютного фільму письменниця Ірина Цілик взяла уривок з вірша поета Поля Елюара. Це стало ідеальною метафорою того дивного та сюрреалістічного світу між війною та миром, де лише власна фантазія, віра в життя та мистецтво дозволяють героям переносити всі оточуючі їх труднощі. В той же час разом з їх побутом та особистим життям, режисерка фільму показує й життя їх рідного містечка Красногорівка – одного з чисельних поселень, де війна змінила все докорінним чином, відобразившись вперше чергу на долях простих людей. Трейлер «Поза зоною». Короткометражна стрічка Нікона Романченка «Поза зоною» — це історія жінки Люби, яка чекає дзвінка від сина з АТО. Щоразу вона чує у слухавці: «Зараз, на жаль, відсутній зв’язок з вашим абонентом». Люба покидає роботу на кондитерській фабриці та вирушає на пошуки сина. Драматична стрічка отримала спеціальну відзнаку журі національного конкурсу Київського Міжнародного кінофестивалю «Молодість» (2018) — за делікатний погляд і особливу інтонацію. Трейлер
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
