|
|
|
|
|
|
18:29 Спадщина Предків: фільми, за якими можна вивчити історію України | ||||
 Кінострічка, відеофільм - дуже потужний інструмент донесення інформації до великої кількості осіб. Дуже добре, коли ці фільми позитивно впливають на розвиток людини. Вашій увазі добірка кінострічок, за якими можна вивчати історію нашої країни. «Людина з кіноапаратом», 1929 Насамперед варто зазначити, що фільм не має сценарію, а його акторами є випадкові перехожі. Локація – українська урбаністика. Мета фільму – передати те, що кіно – це окремий світ, але, щоб зрозуміти його, потрібно не тільки мати талант і творче бачення, а й багато працювати, знати основи відеозйомки. Незважаючи на те, що фільм був знятий у 1929 році, він є актуальним і донині.  «Людина з кіноапаратом» — своєрідний методичний посібник для журналістів та режисерів. Фільм ділиться на 6 частин. У кожній – паралельно з відеозйомкою людей, машин, арітектури показують процес створення кіно, втілення його в життя: від зйомки – до склейки плівки. Дзиґа Вертов показав життя людини. Від народження – до смерті. Від шлюбу – до розлучення. Від початку роботи – до виходу на пенсію. Від захоплення різними хобі – до відпочинку й занять спортом. Він також зобразив роль людини з кіноапаратом. Ця людина – наче невидимка, яку ніхто не помічає, але вона бачить усіх, наче камера спостереження, хоч такого винаходу в ті часи ще й близько не було. Вертов, як справжній журналіст, зумів зафіксувати життя тогочасного суспільства. У 2014 році Британський кіноінститут назвав «Людину з кіноапаратом» найкращим документальним фільмом усіх часів, а його режисера – генієм. Дзиґа Вертов – не просто ремісник, який записує на плівку те, що відбувається навколо, а є справжнім митцем. Протягом фільму він бігає із кіноапаратом на штативі (він і є людиною з кіноапаратом), знімає звідусіль. Вилазить на найвищі будівлі, заглядає під потяги, присутній під час народження дитини, на похороні, в котельні, де спекотно й небезпечно, – все це для того, щоб зняти життя і те, як воно швидко проходить. Він буквально стає учасником подій, які знімає. Коли фільмує баскетбольну гру, то не просто спостерігає, а показує це все дійство зсередини. «Легенда про княгиню Ольгу», 1983  35 років тому стрічку про становлення Київської Русі випустили лише російською мовою, хоча зазвичай фільми, зняті на кіностудії Довженка мали й україномовну версію. Проте тодішнє радянське керівництво вирішило, що князі Ольга і Володимир ніяк не могли розмовляти українською, лише російською. Український дубляж стрічки зробили лише кілька років тому. У фільмі режисер Юрій Іллєнко представив свій погляд на кілька загальновідомих історичних подій, зокрема про помсту Ольги древлянам за вбивство її чоловіка Ігоря. Адже навіть у літописі «Повість минулих літ», написаному в ХІ-ХІІ ст., розповідається, як Ольга спалила Іскоростень завдяки голубам. Режисер спирається на літописи та перекази, проте вважає, що історія про помсту — це насамперед легенда, а не реальна подія. Бо якщо прив’язати до птахів підпалене клоччя, то не полетять вони до своїх гнізд, як ідеться в літописі. Сама історія княгині Ольги у фільмі розказана від імені трьох людей: ченця Арефи, ключниці Малуші та онука Володимира, а отже, їхні версії відрізняються. Таким чином, Юрій Іллєнко натякає, що потрібно критично ставитися до загальноприйнятої доктрини, а також її можуть у своїх цілях інтерпретувати. Тим більше в Радянському Союзі та нинішній авторитарній Росії. «Голод 33», 1991  Цей фільм - погляд на штучний голод 1932-33 років в Україні очима однієї сім'ї. Голод, в результаті якого загинули мільйони людей, був результатом радянської політики, спрямований покарати українське селянство за опір під час тотальної колективізації їх господарств. Це перший художній фільм про Голодомор 1932–1933 років за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». За сюжетом стрічки, українська селянська родина намагається вижити під час голоду. Також у картині йдеться про встановлення радянської влади більшовиками на території України і збільшення завдяки терору тотального контролю партії над життям населення. Голодомор довго замовчувався радянською владою або подавався як голод внаслідок посухи. Проте насправді він був наслідком колективізації та цілеспрямованих заходів керівництва СРСР на чолі зі Сталіним, щоб послабити національно-визвольні повстання українців і остаточно встановити радянську владу в Україні. Внаслідок Голодомору загинуло понад 4 млн осіб. «Війна. Український рахунок», 2002  Це 9-серійний документальний фільм Сергія Буковського про Україну в Другій світовій війні. У стрічці режисер використав велику кількість кінохроніки воєнних і повоєнних років, а також свідчення очевидців, часто дуже суперечливі і протилежні. Складність розмови про цей фільм у тому, що, по суті, поява його не є подією лише кінематографічною чи телевізійною… В фільмі Сергія Буковського Україна вперше здобуває власну історію Другої світової війни. Історію, не закатану в ідеологічний асфальт для військового параду. Історію, не перехоплену нашвидкуруч білими нитками політики. Це справжній документальний епос, в якому історія постає у своєму справжньому обличчі: у трагедії мільйонів людських доль, зім’ятих у кривавій мішанині смерчем війни. Це історія тотального зрадництва. Історія народу, зрадженого владою. Історія народу, який зрадив власне минуле. «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941», 2010  Документальний ігровий фільм «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941» розповідає про події на Західній Україні перед початком Другої світової війни, прихід радянської влади, зміни кордонів і зникнення цілих держав з карти світу. Стрічку створено на основі архівних документів, матеріалів і спогадів свідків, представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини, які до 40-х років ХХ століття становили основний етнічний склад цього регіону. У фільмі використано кінохроніку та коментарі провідних науковців-істориків. Фільм поставлений режисером Тарасом Химичем і продюсером Тарасом Чолієм. У головних ролях Галина Далявська, Юрій Хвостенко, Лев Рега, Володимир Правосудов та Наталя Лісова, в епізодах знімався Віктор Гурняк. Фільм був випущений студією «Invert pictures» на замовлення «Західноукраїнського Центру історичних досліджень». Над створенням стрічки працювали і професійні музиканти — Андріана, гурт «Піккардійська Терція». Чекайте на продовження...
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
