|
|
|
|
|
|
23:17 «Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!..» (Олесь Гончар) | ||||
 Український письменник, академік, громадський діяч, захисник української мови і культури, Герой України – Олесь Терентійович Гончар. Цікаві факти з життя письменника - Любив творити зранку Олесь Гончар зазвичай твори писав зранку – приблизно з 10 до 14 години. Замикав на ключ двері кабінету, відключав телефон, а коли хто письменника в цей час шукав, то домочадці відповідали, що його немає вдома. Якщо з тих чи інших причин не випадало попрацювати за письмовим столом, О. Гончар журився: «Ляснув день». - «Собор»: 20 років заборони Перші рецензії на роман були схвальні, та невдовзі комуністична система розпочала нещадну критику і твір вилучили з літературного процесу на два десятиліття. - Під наглядом і цензурою Олесь Гончар жив під постійним наглядом спецслужб і не раз чекав арешту. Страждав від радянської цензури. - Відмовлявся писати неправду Він заслужив у суспільстві славу людини моральної й совісної. Письменнику компартійна система запропонувала написати роман про Українську повстанську армію – обіцяли надати всі необхідні документи, аби лиш написав «так, як треба». Олесь Гончар відмовився: «Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду — не хочу!» - Захищав письменників Він захищав Івана Дзюбу, Ліну Костенко, Григора Тютюнника та інших літераторів, що виступали проти тоталітарної системи. «Гончар захищав нас як міг. Говорив що думав», – писав поет Борис Олійник. - Підтримав перший Майдан У жовтні 1990 року українські студенти на Майдані Незалежності у Києві оголосили голодування, яке згодом отримало назву «Революція на граніті». Серед протестуючої молоді була онука О. Гончара – Леся. Він почув від молоді: «Ми виховувалися на ваших творах. Ми, власне, є студбатом іншого, нового часу. Нас привело сюди вболівання за долю свого народу». - Вийшов із компартії Письменника вразив цинічний глум і насмішки народних депутатів щодо голодуючих студентів. Щоб висловити свою солідарність із протестувальниками Олесь Гончар написав заяву про вихід із комуністичної партії, куди вступав на фронті, а тому дуже цим дорожив. А того дня сказав: «Тоді я хотів умерти за партію, а тепер не хочу!». - Літературний заповіт Головним літературним «брендом» О.Гончара вважалися «Прапороносці». Однак у щоденнику залишився такий запис письменника: «Січовик заповідав класти в могилу – під голову – сідло козацьке... А що я заповів би? Мені покласти під голову три книги: «Тронку», «Собор» і «Зорю». Цей своєрідний заповіт Олесь Гончар склав у січні 1982-го. - Вітав незалежність України На сесії Верховної Ради України після історичного референдуму 1 грудня 1991 року Олесь Гончар проголосив результати волевиявлення українців жити у незалежній Україні. Пішов у небуття О.Гончар 14 липня 1995 р., похований у Києві на Байковому цвинтарі. Книги автора є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей. Чекаємо наших любих читачів після карантину. Буктрейлер до роману «Собор»: Читати роман «Собор» онлайн: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=550
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
