12:04 Не вмре поезія – не згасне сила духу! | ||||
«Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…» Іван Франко. Поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик і публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч, мовознавець – це все про Івана Франка. Сучасники називали його «академією в одній особі». Геній планетарного мірила, він завжди підкреслював своє національне єство. Усвідомив себе українцем – ще тоді, коли України не було. Він її вимріяв, вистраждав – і вона постала. Через рік після його смерті. Щоб невдовзі завмерти – і знову воскреснути. Іван Франко відстоював думку про єдину українську літературну мову, вироблену на наддніпрянських діалектах і збагачену західно-українськими говірками. Першим очолив першу українську політичну партію – «Русько-українську радикальну партію». Вважав за свій обов’язок – просвітити націю, повести за собою, підняти рівень національної свідомості. Відомо, що Іван Франко «відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток». Вишиваних сорочок у письменника «було завжди під достатком, – розповідала донька Анна. – Це були майже все дарунки його приятелів, приятельок, співпрацівників не тільки із Західної України, але й з Великої України». Письменник виніс цю традицію з отчого дому і не зраджував їй упродовж усього життя. Не можна оминути і той факт, що митець переклав біблійну «Книгу Буття». На даний час його переклад став найбільш наближеним до оригіналу в перекладі українською мовою. Одним із найвідоміших університетів України є саме Львівський університет, який носить ім’я літератора (Львівський національний університет імені Івана Франка). Перечитуйте твори Івана Франка і знаходьте для себе щось нове, цікаве та пізнавальне!
| ||||
|
Всього коментарів: 0 | |