|
|
|
|
|
|
12:02 Микола Бажан. Поет як символ зміни епох. | ||||
 Нині Микола Бажан не належить до найбільш згадуваних постатей української літератури. А проте його поезія - одне з найцікавіших і, головне, найрізноманітніших явищ українського ХХ століття. В ній поєдналося кілька стилів, епох, вона зуміла «відродитися» після цензурних лещат сталінізму. До останніх днів свого життя поет залишався цікавим, пластичним і своєрідним автором. Тож актуалізація його імені й творчості - свята справа. Відома історія з висуненням поета на Нобелівську премію, від якого Бажан відмовився, вочевидь, побоюючись гонінь з боку радянської влади. «Як жаль, що я послухався тоді Миколу Платоновича!» - скаже потім в одному з інтерв’ю ініціатор висунення професор Омелян Пріцак. Цикл «Нічні концерти» Миколи Бажана - унікальна в історії літератури поетична інтерпретація музики. Він цікаво й гармонійно сполучив у ньому компоненти різних стилів, різних музичних епох. Іван Дзюба казав, що це - «вершинний доробок Миколи Бажана, геніальне переживання й ословлення музики». На жаль «Нічні концерти» не дуже добре відомі українському читачу, бо не входять до шкільних та університетських програм. Микола Бажан був одержимий музикою з дитинства. У молоді роки (про це можна прочитати в поемі «Дебора») він ходив до уманського колишнього Василіянського монастиря, де на той час Лесь Курбас робив свої вистави й де співала кохана Миколи, донька кантора синагоги.  Бажан вважав місією мистецтва «виспівати» віру в людське, гуманізувати, олюднювати та відроджувати. А після сталінщини Микола Платонович знайшов собі в мистецтві «політичний притулок». Дуже багато його книжок відтоді містили діалоги з високою культурою. «Нічні концерти» він створив уже в 75-річному віці. Бажан любив вечорами слухати музику, мав величезну кількість платівок. Він обрав собі дуже амбітне завдання – «ретранслювати» одне мистецтво в інше. І не просто ретранслювати, а пережити. Це ще один важливий елемент «Нічних концертів», та й багатьох інших творів Бажана. Краплинка музики. І оживуть вуста. Росинка музики. Бездонна глибина. Сльозинка музики. Як плач землі, свята. Криниця музики. Не вичерпать до дна Її ні генію, ні вітру, ні літам, І мандрівник жадливо вип'є там Води, настояної вічністю й життям, І догори в долонях піднесе Почерпнуте звідтіль своє найкраще все, Що в нього вглибилось, власкавилось, врослося, Як стокоріння або стоголосся. Микола Бажан. «Нічні концерти» Читати найцікавіше про Миколу Бажана: http://incognita.day.kyiv.ua/panczir-dlya-gamleta.html https://tyzhden.ua/History/161406 https://ukrclassic.com.ua/katalog/b/bazhan-mikola/1898-mikola-bazhan-biografiya https://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/52206/ Бажан Микола «Нічні концерти»: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=11129 Твори Миколи Бажана є в фондах Чернігівської обласної бібліотеки для дітей. Запрошуємо!
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
