|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10:39 Книга Любка Дереша «Там, де вітер». Бібліотечний порадник: «Читання книг – найкращий засіб від турбот, тривожності і стресу» | ||||
 Роман «Там, де вітер» Л. Дереша – історія кризи письменника-бунтівника, яка розгортається водночас із війною в країні. Аполітичний маргінал, аби віднайти втрачене натхнення, вирушає в тур Україною з рок-гуртом студентів-першокурсників. Однак мандрівка країною мимоволі змушує письменника шукати відповіді на питання, від яких він так відчайдушно тікає. А можливість творити в дорозі – єдиний спосіб віднайти себе знову, переосмислити свою роль у суспільстві, яке проходить через війну. У цій історії багато алюзій на світову культуру. І поза часом й простором вони створюють гострий діалог між нещадною реальністю і творчим началом, притаманним кожній людині. «Аліса прийшла на зустріч зі спізненням майже на півгодини, коли годинник на стіні біля барної стійки показував уже фактично половину сьомої вечора. На вулиці стояв мороз, і легкий сніг, який припорошив усе, трішки скрашував пейзаж за вікном піцерії – у світлі натрієвих ламп він здавався майже ліловим. Аліса виявилася невисоким підлітком у глупій в’язаній шапці, в занадто великій шкірянці, потицяній блискучими заклепками, мовби знятій із чужого плеча, замотана товстим шерстяним шаликом. — Привіт, – сказала вона невпевнено, скинувши свою глупу шапку, блискучу від налиплих сніжинок, і Макс Тарнавський побачив, що в дівчини коротке, грубо зроблене, наче вона обстригала сама себе, чорне дротяне каре… Аліса вся розчервонілася з морозу і здалася Максу у своїй грубій, підлітковій красі навіть дещо привабливою. На фото, які він переглядав у Аліси на сторінці, вона була схожа на хлопчика-школяра. У житті Аліса була більш симпатичною… — Я режисерка, я писала тобі, – сказала Аліса, ставши враз діловитою. – Вчуся в Карпенка-Карого. Я хочу з тобою серйозно поговорити. — Добре, – погодився Макс, відчуваючи, як у серці пробуджується незрозуміле тепло до неї, до її відкритої для холодних вітрів юності. – Давай. — Я прочитала всі твої книжки. Ше в школі. Чувак... Ти би знав... я реально хворіла тобою. Це було дуже круто. А потім ти написав цю …, як її... — «Там, де вітер», – підказав він…» (уривок з книги). Правдива історія про відданість, дружбу, кохання, яка припаде до смаку в першу чергу підліткам та молоді. Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України, здійснене за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. Книга є у фонді відділу обслуговування учнів 5-9 класів Чернігівської обласної бібліотеки для дітей. Приходьте, читайте і пам’ятайте: ЧИТАННЯ КНИГ – найкращий засіб від турбот, тривожності і стресу.
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
