12:56 Доля ромського письменника. Микола Бурмек-Дюрі | ||||
Микола Бурмек-Дюрі – представник ромської культури Закарпаття, самобутній молодий письменник. Мешкає у селі Великі Комʼяти на Виноградівщині. З дитинства він нічим не вирізнявся з-поміж інших ромів. Просив милостиню, їздив до Києва продавати біля метро польові квіти. Єдине, що захотів вчитися. Пішов до школи, будучи на п’ять років старшим за однокласників. Але не зважаючи на глузування, закінчив школу, коли йому було 23. Він був першим із їхнього великого ромського поселення, хто склав ЗНО. Коли приніс подавати документи на вступ до Карпатського університету, збіглася вся приймальна комісія. Ром буде юристом? Фотографували його на пам'ять. Комендантка гуртожитку поселила Миколу окремо від усіх – у підвалі, в глухій комірчині на кілька метрів без вікон і меблів, поки не втрутився ректор. Микола ще в школі почав писати, за що його прозвали «малим Шевченком». Коли мав можливість, читав, хоча літературу з бібліотеки йому не видавали. Серед улюблених авторів – Василь Стефаник та Григір Тютюнник. А слова останнього – «Я не боюся смерті. Я боюся безслідно прожитого життя» – хоче навіть взяти епіграфом до однієї з своїх книг. Отримавши фах юриста, Микола довго не міг знайти роботу. Навіть дипломований ром нікого не зацікавив. Допоміг дід Дюрі, який є «бароном» в їхньому таборі й депутатом сільської ради. Домовився, щоб онука взяли на випробувальний термін. Тепер Микола пише позовні заяви для клієнтів Виноградівської універсальної біржі. Витривалий, звиклий до соціально-побутових обмежень, Микола – впертий і активний у літературній творчості, відкритий до світу. Мовою творення свідомо обрав українську, вважаючи, що роми, які живуть в Україні, є громадянами цієї держави і мусять знати й поважати мову нації. Cвою першу книжку «Вікно в минулі роки» написав у співавторстві зі своїм дідом – Ласлом Дюрі. Його наступні чотири книжки – «Мама казали правду», «Щоденник молодого рома-мандрівника», «Циган і три срібні монети» та «Гонір дикої троянди» вийшли за підтримки міжнародного фонду «Відродження». Зараз до друку готує п’яту – про геноцид ромів під час Другої світової війни. Його твори різножанрові, це – малий роман, оповідання, казки та поезії. Книги привертають увагу свіжістю авторської думки, розмаїттям образів, переконливим і правдивим описом непростого життя закарпатських ромів у минулому й тепер. За свої твори «Щоденник молодого рома-мандрівника» та «Мама казали правду» Микола ніякого гонорару не отримав. Але він твердить, що пише не заради грошей: «Я не хочу на книжках заробляти. Бо це вже не письменництво, а бізнес. Це як співати: можна для душі, а можна для публіки». Микола Бурмек-Дюрі з книгою «Щоденник молодого рома-мандрівника» є переможцем муніципального щорічного Літературного конкурсу імені Івана Франка у 2021 році, який проводить Департамент культури та туризму Одеської міської ради. Творчість Миколи Бурмек-Дюрі є не тільки свіжим тематичним вливанням в українську літературу, розширенням її полікультурності, національного багатоголосся, але й свідчить про розвиток самої ромської спільноти, її самопізнання. Як складалася доля ромського письменника дивіться у відео: Доля ромського письменника / Романо Джівіпен
| ||||
|
Всього коментарів: 0 | |