|
|
|
|
|
|
10:21 Доля людини в житті України. Левко Лук’яненко | ||||
 День його народження символічно припадає на День Незалежності України. Звичайно, 1928 року ніхто не здогадувався, яку величезну роль у боротьбі нашої країни за свободу та незалежність відіграє Левко Лук’яненко. Народився майбутній дисидент на Чернігівщині. Пережив німецьку окупацію й у 1944 році, після визволення села радянською армією, був мобілізований до лав війська. У 1953 році став членом КПРС, вступивши на юридичний факультет Московського університету. Опанувавши спеціальність «Правознавство», працював на Львівщині. Практикував як адвокат. А ще – заснував «Український робітничо-селянський союз», який виступав за від’єднання України від СРСР. За це у січні 1961-го Левка виключили з партії і засудили до розстрілу, але замінили смертну кару на 15 років ув’язнення…  Після звільнення у 1976 році йому порадили їхати спочатку до Чернігова, а вже потім до батьків. Рік потому його знову арештували, оскільки Левко Лук’яненко опинився серед фундаторів Української Гельсінської Групи. Десять років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії особливого режиму і п’ять років заслання – таким був вирок для нього. У 1988-му Левко Григорович вийшов на волю: у розпалі була так звана перебудова, і на волі достроково опинилися десятки вчорашніх «антирадянщиків», «націоналістів». Левко Григорович відразу пірнув у вир політичного життя, що почалося в Україні. 30 березня 1990 року його обрали народним депутатом Української РСР. Буквально за місяць створив і очолив Українську республіканську партію. Брав участь і у президентських виборах 1991 року: за нього віддали свої голоси 1,4 мільйона українців. У наступні роки його неодноразово обирали до українського парламенту. Пішов з життя Левко Григорович, залишивши 13 томів своїх спогадів під назвою «Шлях до відродження», за які отримав Шевченківську премію. Відомий дисидент і правозахисник, співзасновник Української Гельсінської групи, народний депутат України багатьох скликань, співавтор Акту проголошення незалежності України, Герой України, лауреат Шевченківської премії, багаторічний голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні. Утім, усі ці звання та регалії можна було б замінити двома словами – Великий Українець. Бо саме Україною жив Левко Григорович усе своє довге і непросте життя, її майбутнім переймався до останнього подиху.
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
