|
|
|
|
|
|
15:20 Засновник династії Тарковських | ||||
 3 вересня 1862 року народився Олександр Карлович Тарковський - український поет, прозаїк, журналіст, народоволець та громадський діяч. Але найцікавіше те, що він був батьком Арсенія Тарковського (поета і перекладача зі східних мов) та дідом Андрія Тарковського (актора, кінорежисера і сценариста). Його старша сестра Надія Тарковська - українська акторка, яка згодом стала дружиною письменника-драматурга Івана Карпенка-Карого. Лише один перелік цих імен та подій, з ними пов’язаних, що мали громадське і культурне звучання, свідчить: ця родина - ціле явище у духовному житті України, що творить його неповторну енергетику. Прізвище «Тарковські» походить від назви польського містечка Таркув під Варшавою. Тарковські з’явилися в Україні ще на початку ХVІІІ століття. Тоді з Любліна на Волинь переселився Войцех Тарковський, який і започаткував українську гілку свого роду. Тобто Олександр Тарковський народився в шляхетній польській родині. Його вихованням займалася сестра Надія Карлівна Тарковська на хуторі біля с.Миколаївки Кіровоградської області, який згодом увійшов до історії української літератури як хутір «Надія». В майбутньому - це «українські Афіни», «театральна столиця України». Хутір Надія - єдина у світі родинна колонія митців. Незалежний і волелюбний характер Олександра дався взнаки ще в Єлисаветградському земському реальному училищі, коли після конфлікту з викладачем малювання П. О. Крестоносцевим змушений був його залишити. Будинок Тобілевичів на колишній вулиці Знам’янській в Єлисаветграді на той час був центром українського громадського життя. Юний Олександр Тарковський спілкувався тут з братами Тобілевичами, майбутніми видатними акторами Миколою Садовським та Панасом Саксаганським, приходили сюди і Олександр та Софія Русови, майбутній меценат і громадський діяч Євген Чикаленко, до речі – однокласник Олександра по земському реальному училищу. Не раз тут знаходив прихисток і Марко Лукич Кропивницький. У цих стінах знаходилася Єлисаветградська «Громада», яка мала українофільську спрямованість. Частиною «Громади» був молодіжний гурток «Народна воля», до якого входив і Олександр Тарковський. У Єлисаветграді цей гурток був значною мірою українським. І це, очевидно, стало причиною жорстокої розправи над молодими людьми, бо ж для царського уряду захоплення українськими ідеями було чи не більшим гріхом, ніж прихильність до революційних. Молодий Олександр Тарковський (йому не виповнилося ще й 20) отримав 10 років тюрем і заслання. На засланні в Іркутській губернії в одній хаті з Олександром жили Юзеф Пілсудський та Михайло Войнич - майбутній чоловік автора роману «Овод» Етель Ліліан Войнич. З ними він підтримував зв’язок і після повернення із заслання. Журналіст, поет, перекладач… Він знав латинську, грецьку, французьку, німецьку, англійську, італійську, польську, сербську, давньоєврейську мови. Писав вірші, прозу. Був перекладачем «Божественної комедії» Данте; автором сибірських нарисів «В инородческих весях», «Очерков революционного движения 80-х годов в Елисаветграде». Ось такий він, засновник династії Тарковських. Олександр, Арсеній, Андрій - явище незвичайне. Це - перетікання інтелектуальної енергії від покоління до покоління. Це гордість нашої країни - України. Читати біографію: https://uk.wikipedia.org/wiki/
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
