|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14:03 Відомі та маловідомі сторінки життя і творчості Ганни Барвінок. До 195-річчя від дня народження письменниці. | ||||
 Ганна Барвінок з тих унікальних жінок, про яких варто писати окремі жіночі романи. Але їхні імена кануть у забуття, прикриті іншими іменами – більш відомими, розтиражованими: чоловіків, батьків, родичів. Так сталося і з Ганною Барвінок (Олександрою Білозерською-Куліш). Ганна Барвінок – українська письменниця, яка увійшовши в історію української літератури ХІХ сторіччя, створила кілька десятків оповідань, новел, безліч дрібних ескізів «з народних уст», поезій у прозі, художніх нарисів, а також мемуарів. Письменниця зростала і формувалася в особливій атмосфері. Її оточували освічені люди, які вплинули на її світогляд і виховання. Творчість Ганни Барвінок дістала шанобливу оцінку Бориса Грінченка; Івана Франка; Дмитра Дорошенка, який вважав, що ряд творів Ганни Барвінок «можуть сміливо посісти місце поряд із всесвітніми літературними образами поетичної й ніжної жіночої вдачі». Проте попри такі відгуки в радянські часи книжки письменниці не виходили, її творчість замовчувалась. Зараз творчий псевдонім письменниці знають переважно літературознавці, шанувальники етнографії, хоча Ганна Барвінок писала не гірше за чоловіка – Пантелеймона Куліша, він навіть нахвалював її твори. Але саме через нього і задля нього вона займалася не своєю літературною кар’єрою, а його. І надала перевагу залишитися «ідеальною дружиною», а не «поетом жіночої долі», як назвав її сам Грінченко. Дізнатись більше про життя Ганни Барвінок можна з книги «Листи Ганни Барвінок до Іллі Шрага. Том 1», яка є в фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
|
| |
