|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13:14 Василь Кричевський – автор Державного герба УНР. До 150-річчя від дня народження митця - художника, архітектора, графіка | ||||
 12 січня минуло 150 років від дня народження Василя Григоровича Кричевського - автора дизайну національного Герба України «Тризуб». Василь Григорович - видатний український архітектор, маляр, графік, художник декоративно-ужиткового мистецтва, художник театру та українського кіно, мистецтвознавець, педагог, колекціонер, найбільш харизматична постать українського мистецтва першої половини ХХ століття, фундатор стилю українського модерну в національній архітектурі, один із засновників і перший обраний ректор Української Академії Мистецтв, автор дизайну перших українських грошей, Почесний член Української вільної академії наук у США, академік, професор, доктор мистецтвознавчих наук, заслужений діяч мистецтв УРСР, патріарх великої мистецької родини Кричевських, яка збагатила світове мистецтво кількома видатними художниками. Музей мистецької родини Кричевських Віхи життя: 12.01.1873 ........... народився в с.Ворожба (Сумщина) в родині земського фельдшера Григорія й Прасковії Кричевських (31.12.1872) 1885–1889 ........... навчався в Харківському залізнично-технічному училищі, де отримав основні знання з рисунку й креслення 1887–1888 ........... виконував графічні зображення для кресляра Михайла Бабкіна в Харкові 1889–1890 ........... працював технічним помічником архітектора й цивільного інженера Сергія Загоскіна 1889–1902 ........... здобув архітектурну й художню освіту під керівництвом відомих архітекторів Сергія Загоскіна й Олексія Бекетова 1892–1893 ........... помічник архітектора Альфреда Шпігеля в Харківській міській управі 1893–1898 ........... проектувальник у Службі шляхів і будівель Курсько-Харково-Озівської залізниці 1893–1902 ........... працював у проектному бюро архітектора, академіка Олексія Бекетова 1897–1943 ........... брав участь у художніх виставках у Харкові, Петербурзі, Полтаві, Києві, Одесі, Львові 1902 ........................ член підготовчої комісії XII Археологічного з’їзду в Харкові; уперше відвідав Опішне, перебуваючи в етнографічній експедиції разом із групою архітекторів і мистців 1903–1906 ........... переміг у конкурсі й проектував будинок Полтавського губернського земства; започаткував український стиль в архітектурі; широко застосовував у новітніх будівлях різнофігурну цеглу, черепицю, майоліку й гончарну орнаментику 1903–1916 ........... регулярно відвідував Опішне, де навчався в гончарів техніці гончарювання; виготовляв глиняні вироби; активно співпрацював з кустарями в оздобленні будівель майолікою й полив’яною черепицею 1903–1952 ........... створював графічні твори (обкладинки й ілюстрації книг, екслібриси й друкарські знаки) 1907–1910 ........... працював декоратором у театрі Миколи Садовського в Києві 1907–1934 ........... проектував житлові й громадські будівлі в стилі українського модерну 1910–1947 ........... писав рецензії на книги, нотатки, статті з проблематики мистецтва 1912–1914 ........... керував килимарнею в с.Оленівці Київської губернії; створив багато проектів килимів, вишивок, вибійки 1917–1918 ........... співзасновник, перший обраний ректор, професор і керівник майстерні композиції Української Академії Мистецтв 1918 ..................... на замовлення Михайла Грушевського виконав проекти Великого й Малого державних гербів Української Народної Республіки, Великої й Малої державних печаток УНР, державного кредитового білета номіналом 2 гривні 1918–1919 ........... директор Миргородського художньо-промислового (керамічного) інституту 1919–1935 ........... професор Української Академії Мистецтв (1919–1922), Київського архітектурного інституту (1922–1924, 1930–1935), Київського художнього інституту (1923–1925, 1928–1930), Одеського художнього інституту (1927) 1925–1938 ........... головний художник історичних фільмів, у т.ч. «Тарас Шевченко» (1926), «Тарас Трясило», «Звенигора» (1927), першого кольорового кінофільму в УРСР «Сорочинський ярмарок» (1938) 1935–1941 ........... керівник майстерні внутрішнього оздоблення будівель, обмірів пам’яток архітектури Київського художнього інституту 1938 ........ разом з групою мистців здійснив етнографічну експедицію центральними областями України, збираючи матеріали про народне мистецтво; востаннє відвідав Опішне 1939 ....... присуджено науковий ступінь доктора мистецтвознавчих наук 1940 ....... присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР 1941–1943 ........... жив із родиною в окупованому Києві Поч. 1943 ............ ректор і професор Вищої образотворчої студії у Львові 1944 ......... разом із сім’єю емігрував спочатку – до Чехословаччини, потім – до Австрії, пізніше – до Німеччини, згодом – до Франції 1943–1952 ........... брав участь у художніх виставках у Парижі, Брюсселі, Нью-Йорку, Детройті, Філадельфії, Вашингтоні, Каракасі 1945 ........ почесний дійсний член Української вільної академії наук у США 1948 ........ переїхав до доньки Галини Кричевської-Лінде в м.Каракас (Венесуела); продовжував малювати з натури переважно місцеву природу, з пам’яті – краєвиди Полтавщини 15.11.1952 ........... помер у м.Каракас, де й був похований 1975 ......... прах Василя Кричевського та його дружини Євгенії Кричевської (Щербаківської) перепоховано на українському цвинтарі св.Андрія в Саут-Баунд-Бруці (поблизу Нью-Йорка, США) Черпаючи натхнення з мистецької творчості українського народу, Василь Григорович Кричевський залишив по собі значний доробок – немає галузі мистецтва, у якій би не проявився творчий вплив, всебічна індивідуальність митця. У багатьох із них він виступає як новатор і творець українського національного стилю. Його твори оточують нас в численних локаціях, починаючи з невеличких ескізів орнаменту, етюдів, графічних замальовок у музеях України та світу, й закінчуючи величавими, спроєктованими Маестро будівлями, які ми бачимо у Полтаві, Києві, Каневі... Кричевський навколо нас! Цей одночасно пронизливий та спокійний, сповнений доброти погляд не змінився за ціле життя, а енергетика Творця навіки залишилась у його роботах. ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ХУДОЖНИКА, АРХІТЕКТОРА, АВТОРА ГЕРБА УКРАЇНИ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО Василь Кричевський – з нього починався український модерн Георгій Нарбут і Василь Кричевський – автори першого Державного Герба України Автор герба України народився на Сумщині. Відкрилася виставка робіт Василя Кричевського     
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
|
| |
