|
|
|
|
|
|
15:04 «Прес, чорнило, три гармати. Пригоди славного мандрівного друкаря Івана Федоровича». Пізнавальна повість Петра Яценка | ||||
 «Прес, чорнило, три гармати. Пригоди славного мандрівного друкаря Івана Федоровича». Пізнавальна повість Петра Яценка, заснована на історичних джерелах. (Проєкт «ЕВРИКА! Знати, щоб цікаво жити») «Прес, чорнило, три гармати. Пригоди славного мандрівного друкаря Івана Федоровича» (Видавництво «Портал», Київ, 2023 рік) – книга Петра Яценка, яку варто прочитати. «Чому?», – спитаєте ви. А тому, що навряд чи ви знаєте, як Іван Федоров став Федоровичем. Відповідь знайдеться в цій художній повісті, заснованій на історичних джерелах. А яскравий авторський стиль і гумор допоможуть зануритися у пригоди разом із героями книжки! Це оповідь про діяльність, мандри, успіхи й негаразди, батьківство й вибір ідентичності славетного друкаря розгортається на суспільно політичному та побутовому тлі українських земель XVI століття. «Цілу осінь, зиму й частину весни життя друкарів складалося з повторюваних циклів: набирати рядки з відлитих літер шрифту, мастити їх фарбою, класти зверху і притискати пресом папір, сушити готові відбитки, різати на сторінки, зшивати в зошити, а ті – у книжки, робити шкіряні палітурки. Усі ці операції робилися тисячі разів. Ходкевич вирішив видати «Євангеліє учительне» трохи меншим накладом, ніж московський «Апостол», але однаково досить великим – тисячу примірників. Двоє сільських учнів невдовзі опанували більшість операцій, і в них виходило не гірше від досвідчених майстрів. Петро тепер тільки перевіряв, чи не забагато нанесли фарби, чи є помилки в набраних шпальтах і чи правильно відсортовані вже надруковані сторінки, а крім того, звісно, продовжував мішати нові порції фарби й відливати буквиці шрифту, яких бракувало. Працювали щодня допізна, без перерви на обід, снідали коров’ячим молоком і хлібом, вечеряли просто в стайні-друкарні гороховою кашею з квашеною капустою й часто засинали прямо на мішках із соломою, не маючи сил дістатися до своїх келій… І лише в неділю, коли друкарі відпочивали, гетьманська куховарка приносила їм м’яса: чи то запечену курку, чи гуляш із телятини в глиняному горщику. На свята Іван з Петром частувалися в гетьмана за спільним столом, куди Ходкевич запрошував місцевих священиків східного та західного обрядів, вірменського управителя маєтку й щораз різних гостей, серед яких найчастіше були місцеві шляхтичі та ігумен монастиря в Супраслі.» (уривок з розділу четвертого «Втрата велика друкаря книжок небачених – і набуток малий, капризний вельми») А що було далі, як розгорталися події і чим закінчилася ця історія, ви дізнаєтеся, прочитавши книгу Петра Яценка, яку ви знайдете на абонементі відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів Чернігівської обласної бібліотеки для дітей. Запрошуємо!
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
