11:32 Правда чи брехня: як розпізнати фейки. | ||||
В епоху постправди медіаграмотність стає однією з ключових навичок, необхідних сучасній людині. Фейкова інформація поширюється швидше, ніж правдива. Чому? Відповідь дуже проста – маніпулятивні та пропагандистські повідомлення апелюють не до реальних фактів, а до людських емоцій, інтерпретацій та переконань, а тому більше захоплюють нас. Варто пам’ятати, що здебільшого неправдиві новини створені з метою викликати вау-ефект в аудиторії та змусити її активно діяти. Отже, як розпізнати фейкові новини: • читати більше, ніж заголовок. Якщо проглянути новину до кінця, можна виявити, що заголовок ніяк не пов'язаний із текстом новини, або ж у ній немає жодних даних, які підтверджують її правдивість; • оцінити надійність джерела повідомлення — незнайомі сайти, заповнені оголошеннями та заголовками, написаними капслоком, повинні викликати скепсис. Перевіряти через пошукові системи тексти, які були опубліковані раніше — це дасть уявлення про те, чи є джерело надійним, а також URL сторінок, які виглядають підозріло, аби переконатися в тому, що це не фальшивка, яка маскується під надійне джерело; • звертати увагу на дату публікації та час. Поширений елемент фейкових новин — видавати старі публікації за нові. Якщо в новині є посилання на інші джерела, проглянути їх, звертаючи увагу на те, коли вони були опубліковані та як у них описується подія, особливо коли мова йде про час; • хто автор? Ознайомитися із попередніми публікаціями автора — його бекграунд допоможе зрозуміти, дійсно автор є журналістом, чи не писав він фейкових статей до цього; • ознайомитись із джерелами, на які посилається новина. Відсутність посилання або джерела, з яких були взяті ті чи інші заяви, є очевидним сигналом того, що пост, швидше за все, є фейком. Будь-які заяви або цитати посадовців мають бути підкріплені надійними джерелами; • звертати увагу на сумнівні цитати та фотографії. Скептично ставитись до шокуючих або підозрілих цитат та опублікованих фотографій з місця подій; • не варто поширювати новини лише тому, що поділяєте точку зору автора або ж приймаєте одну зі сторін конфлікту; • з'ясувати, що інші видання пишуть з цього приводу. Якщо жодне інше надійне джерело не повідомляє про дані події, скоріше за все, новина є фейковою; • замислитись, перш ніж робити перепублікацію. Новинні сайти, які поширюють дезінформацію, працюють з розрахунку на те, що читаці будуть поширювати їх новини. • Дотримуйтесь правил інформаційної гігієни Є всі підстави сприйняти новину, статтю чи допис у соц.мережі як фейковий, якщо: • «б`є» не на об`єктивність з цифрами та фактами, а на емоції, має маніпулятивні риси («емоційний, «шоковий заголовок», жахливі подробиці, картинка, яка не має відношення до тексту, але несе емоційне навантаження); • допис чи стаття розміщені на «сайтах-сміттярках»; За даними дослідження, проведеного у січні 2021 року волонтерською ініціативою «Як не стати овочем» разом із SemanticForce, близько 61% реальних українських користувачів Facebook публікує матеріали з ресурсів «сміттярок» – сайтів, публічних сторінок та груп, які не дотримуються журналістських стандартів та не перевіряють інформацію. • «Сайти-сміттярки» наповнені емоційно забарвленими новинами, знебільшого, мають незрозумілі домени («неновинний» домен, наприклад — *.сс, *.com *.pp.ua, *.biz.ua; дивний” домен, наприклад — bbc-ccnn, elise, startko; імітація сайту реального ЗМІ, блогу чи ерзац-пратріотичні назви у домені.) та зазвичай на них пишуть копірайтери, а не «живий» штат журналістів. • джерело анонімне або неодноразово помічене у розповсюджені фейків; • допис, новина, стаття і т.д. апелює до конспірологічних теорій, а думка чи оцінка подається як факт; • є так званий слід з-за кордону у вигляді посилання на ВКонтакте, Одноклассники, МойМир тощо серед посилань на офіційні сторінки у соціальних мережах, редакційна пошта на серверах Яндекс, Майл.ру, Рамблер тощо. • ЯК написано не менш важливе, ніж ЩО написано Одним з неочевидних ярликів, які можуть нам сигналізувати, що перед нами фейкова інформація – граматичні, орфографічні та синтаксичні помилки. Крім того, досить часто у фейкових новинах, можна зустріти, наприклад, фрази, які явно перекладені Google – перекладачем або слова з російськими «ъ» замість апострофа. • Фейкова публікація як правило висвітлює тільки одну точку зору Так, насправді, журналіст може реально полінуватися знайти ще одного експерта або розраховувати на те, що він достатньо розкрив тему в своєму тексті, але критично мисляча людина має подумати, перш ніж сприймати на віру будь-яку інформацію, тим більше, перед подальшим її поширенням. У достовірних виданнях, як мінімум, два джерела новини: інформаційні агентства та реальні свідки подій. • «Дута» експертність має насторожити Посилання у публікації експертну думку – це супер. Але не дуже гарно виходить, якщо експерт виявляється анонімом з Facebook або просто видуманим героєм. Якщо посилання веде на незрозумілу сторінку в соцмережах, або ви не можете знайти ніяку конкретну інформацію про людину чи установу, яку вона представляє – перед вами скоріш за все фейк. • Не будьте занадто самовпевненими! Відповідно до дослідження, проведеного Університетом Юти (США) та опублікованого у журналі «Proceedings of Nation Academic of Sciences» щодо сприйняття фейків у ЗМІ та соц.мережах, близько 90 % людей, які оцінили себе як особу з високим рівнем критичного мислення, показали гірші результати, ніж ті, хто оцінив свій рівень критичного мислення як середній. Також, занадто самовпевнені люди з більшою вірогідністю зайдуть на небезпечний сайт та будуть постити фейків, ніж ті, у кого все в порядку з рівнем самовпевненості. (Повний текст дослідження англійською мовою можна почитати тут: https://www.pnas.org/content/118/23/e2019527118). Отже, користуйтеся нашими підказками, критично мисліть та споживайте правильний контент. Допомагайте суспільству боротися з фейками – не розповсюджуйте їх! Не забувайте про Інтернет-детокс – кілька годин, вільних від будь-якої інформації та спілкування онлайн. Це допоможе вам зберігати емоційну рівновагу та душевну гармонію.
| ||||
|
Всього коментарів: 0 | |