|
|
|
|
|
|
10:20 Новий пізнавальний проєкт «ЕВРИКА! Знати, щоб цікаво жити…» | ||||
 Своїй назві проєкт «ЕВРИКА! Знати, щоб цікаво жити…» завдячує відомому науковцю та геніальному винахіднику Давньої Греції АРХІМЕДУ! Геній Архімеда вражав сучасників. Пройшли століття , але ми , діти двадцять першого сторіччя , продовжуємо дивуватися силі думки цієї дивовижної людини, що жила в третьому столітті до нашої ери. Він був новатором в геометрії , арифметиці , механіці, гідравліці , астрономії , оптиці , був винахідником , конструктором і військовим інженером. Легенда: Один із найвідоміших, дослід із короною Гієрона, увійшов у легенди… Одного разу цар Гієрон дав обітницю пожертвувати до храму золоту корону. Корона мала бути справжнім витвором мистецтва. Гієрон звернувся до майстра, видав йому необхідну кількість золота й пообіцяв щедро винагородити за працю. У домовлений день майстер приніс корону цареві. Гієрон залишився задоволений: корона виглядала неперевершено. Коли її зважили, виявилося, що вона точно відповідає вазі золота, що було видано майстрові. Цар звелів видати ювелірові винагороду. За кілька днів до царя дійшов слух, що майстер обдурив його: він привласнив частину золота, а замість нього домішав таку ж кількість срібла. У той час не було надійних хімічних методів, які допомогли б викрити ошуканця. Але в Гієрона був Архімед, котрий уже не раз брався за найскладніші завдання. Вчений поринув у роздуми: якби корона була простої форми, можна було б розрахувати її точний об’єм, а знаючи об’єм, порівняти його з об’ємом золотого зливка тієї ж маси... але корона простотою форми не відрізнялася, а точно обчислити розміри кожного з її елементів було не під силу навіть Архімедові. Міркуючи, вчений прийшов у лазню, коли він роздягнувся й заліз у ванну, частина води вилилась на підлогу. Іншим разом Архімед, можливо, не звернув би на це уваги. Але тут до нього прийшло осяяння. Він вискочив із ванни і стрімголов помчав додому з вигуками: «Евріка!» Грецькою мовою це означає «знайшов». Архімед взявся до роботи. Він виготовив два зливки: один із срібла, другий із золота. Кожний зливок був такої ж ваги, що й корона. Потім учений по вінця наповнив водою посудину й занурив у неї корону. Вода в посудині піднялася й вилилася через край. Архімед вийняв корону й спеціальною міркою знову долив воду в посудину. Потім опустив золотий зливок. Вода знову вилилася з посудини, але цього разу знадобилося менше мірок води, щоб наповнити її знову. Третім у воду потрапив срібний зливок. Цього разу води вилилось найбільше, адже срібло легше за золото, тому займає більший об’єм. Архімед пішов до Гієрона й пояснив йому суть свого експерименту. Провину жадібного майстра було доведено. А історія з короною наштовхнула Архімеда на дослідження тіл, занурених у рідину, та написання праці «Про плаваючі тіла», в якій він описав основний закон гідростатики – закон Архімеда. Ще про винаходи Архімеда дізнавайтеся тут: https://sites.google.com/site/cikaviistoriifizikiv/arhimed http://visionary.management.com.ua/science/archimedes/ Мультфільм (рос.) «Коля, Оля и Архимед»
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
