|
|
|
|
|
|
15:13 «Мова – не калька: словник української мови». Огляд-рекомендація. До Дня слов’янської писемності і культури | ||||
 Бути українцем – то нині насамперед мовна ознака. (Юрко Зелений) Чернігівська обласна бібліотека для дітей у День слов’янської писемності й культури пропонує всім своїм читачам огляд-рекомендацію словника української мови «Мова – не калька» (автори-укладачі: Тарас Береза, Ірина Зубрицька, Юрко Зелений). Українська мова – одна з найбагатших у світі. Що два тижні у світі зникає одна мова з існуючих 6500. Так стверджують автори-укладачі словника. То що ж загрожує українській мові? Власне ми самі – її носії, оскільки повсюдно послуговуємося суржиком. Вихід – щоденно удосконалювати свою мову, робити її гарнішою. Як? Намагатися використовувати питомі українські слова та вислови. Скільки ж бо всього є в українських прислів’ях, приповідках, приказках, примовках, фразеологізмах, народних піснях, байках і гуморесках!.. Власне, в них душа мови, бо ж вони достеменно відображають сутність мови, неповторно змальовують мораль, звичаї та традиції українців. Сучасний словник гарної української мови «Мова – не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У Словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів, украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури і словесності. Попри століття заборон української мови наші предки залишили нам неоціненний скарб – неспотворену мовну красу. Лише за саме прагнення розмовляти рідною мовою загарбницькі режими розстрілювали, убивали й ув’язнювали українців. Українська мова є невіддільною частиною нашого українства й промовистим виявом нашої належності до української землі. Вона – велика частина нашої національної ідеї поруч із гербом, гімном і прапором. Власне, цим Словником автори-укладачі хотіли показати, що можна й потрібно говорити гарними питомими українським словами, які в нас вкрав злочинний режим, подаючи їх під спільним знаменником успадкованих кальок та суржику. *** В кожнім чужинецькім слові Є вирок українській мові. Якщо її у нас не буде, То нас історія забуде, Прийшлюк назавжди стане паном Над нашим лісом, нашим ланом. Гей, люди, чом це наша мова, Така шляхетна й гонорова, Тремтіти має, наче сарна, Як мчить за нею ціла псарня Хортів? Чом неукам-забродам Й копилюкам свого ж народу Дозволено чинить розправу – Душити мову величаву?! (Михайло Івасюк)
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
