|
|
|
|
|
|
09:56 Мистецтво першої літери | ||||
 В давнину писемність була малодоступною і відомою малому числу осіб – жерцям, служителям буддистських та християнських монастирів, князям, суддям. Згадаймо, як шанували в середовищі запорозьких козаків писарів. Ручна писемність пройшла тисячолітній шлях від глиняних табличок до чудово оформлених рукописних книг. Дуже важко було написати та переписати книгу в додрукарський період. Багато часу, таланту та старання потребувало оформлення заглавних (перших) літер у текстах рукописних книг. Книжковий термін «ініціал» походить від латинського слова «initialis», що в перекладі означає «початковий». Так називають заголовну букву збільшеного розміру, з якої розпочинається текст книги, розділу або окремий абзац. В українській традиції ініціал найчастіше іменують буквиця. Буквиця може бути шрифтовою або декорованою, одноколірною або кольоровою, але, як би вона не була виконана, перше і головне її призначення – привернути увагу читача до початку тексту. Графічно буквиця нагадує пташине гніздо в кроні дерева весняною порою. Навіть здалеку око легко розрізняє його в сплетенні гілок. І як гніздо прикрашає і пожвавлює дерево, так і ініціальна літера прикрашає і пожвавлює собою початкову сторінку. Це друга і, мабуть, не менш важлива властивість ініціала: виконаний зі смаком і тактом, він тішить око. Історія прикрашання початкових літер налічує більше півтори тисячі років. Найдревніші ініціали виявлені в античному рукописі творів Вергілія кінця IV – початку V століття, від якої збереглися окремі листи. Великі барвисті літери на початку кожної сторінки художник склав з геометричних фігур на кшталт мозаїки. Навряд чи до нас дійшов перший досвід такого роду. У ті віки, мабуть, вже існувала традиція виділяти початок тексту, створюючи урочистий вступ до книги. Проте перегортати календар назад, відсовуючи дату народження ініціала в глиб віків, особливої причини немає. Він з’явився в книзі саме тоді, коли і слід було йому з’явитися – на вильоті античності, напередодні прийдешнього Середньовіччя. Одна велика епоха змінювалася іншою: відходило в минуле слово звучне, мистецтво ораторів і співаків-аедів – наставали «часи писарів як хранителів культури і Писання як орієнтиру життя, часи трепетного преклоніння перед святинею пергаменту і букв». Більш докладно про мистецтво першої літери можна почитати в науково-популярному журналі «Чумацький шлях» (№ 2, 2019). Пропонуємо також вам наостанок, дорогі читачі, онлайн-гру «В книзі – мудрість тисячоліть». Успіхів! Веб-посилання: https://learningapps.org/display?v=p5vxwk0jj20
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
