|
|
|
|
|
|
11:49 Коли душа болить за Україну. Вірші війни: добірка віршів, народжених з початком російсько-української війни | ||||
 Зворушлива, трагічна та життєствердна поезія сьогодення. Разом ми подолаємо всі випробування! Наша сила в єдності. Чернігів Незламний!!! Чернігів палає... Чернігів в крові... О, Господи, милий, спаси, збережи!!! Від куль і ракет, від сирени вночі, І щоб не боятись померти, навчи... Щоб віра у серці не вмерла, жила, Надія й любов, завжди поруч була, Щоб відчай і страх у душі не селивсь, О, Господи, милий, не кинь нас – вернись!!! Волають від болю розбиті серця, І долі розбиті – нема їм кінця... За хвилю секунди, змінилось усе... Було... і немає... Життя – понад все!!! Верни в наші душі надію й тепло, Щоб наше майбутнє щасливе було, Щоб радість буяла – не горе і зло, Щоб цвітом рожевим усе зацвіло!!! Так хочеться вірить, не плакать, чекать, Надію у серці ростити, плекать, Що ми ще зустрінем квітучу весну, У мирі, у щасті, в добрі ошатну!!! Що скоро скінчиться вогнів канонад, І дощик із неба ітиме – не град... Пшеницею й житом засіють поля, Закінчиться скоро жорстока війна!!! І воїни наші прийдуть всі живі, До мами, до тата, до діток малих!!! У снах веселкових, у мріях, в думках... Це душі загиблих в небесних хмарках. Втомились від болю, від сліз і біди... Серця наші й душі... прокляття війні!!! Хай згине навіки тиранія зла!!! Хай вже закінчиться ця довга зима... Чернігів Незламний!!! Чернігів, живи!!! Ще будуть в житті теплі весни усі!!! І Мир й Перемога прийде до всіх нас!!! Надії вогонь поки в серці не згас!!! (Наталія Гришко) *** Вони бомблять, а ми живемо, Життя важким, зараз назвемо. Вмираєм, плачем… віз веземо, Вони бомблять, а ми живемо… На ніч, на ранок, знов сирена, Така у орків вже система. У голові у них проблема, Ненависть, їхня це Богема. Краса, природа, кругом диво, Живи та дихай, все важливо. Цей дар, приймаємо дбайливо, Кому до серця, все красиво. Вони бомблять, а ми живемо, Прокляття в возі, не веземо… Ненависть в его ліпить, ждемо, Є Бумеранг, а ми живемо… (Людмила Галанзовська-Лютко) *** Ти чуєш, світе, як весна болить Моїй стражденній неньці Україні? Летять до нас щодня із верховіть Тривожні вісті в клекоті пташинім. Ти чуєш, світе, не хрущі гудуть – То ріжуть простір КАБи і шахеди. То не дощі – холодна каламуть, Невиплакані сльози ллються з неба. О, як же нам оця весна болить І сивим смутком вже мережить скроні. А вишня губить свій останній цвіт... Холоне ніч в тривожному безсонні. (Ніна Арендар) ЗРАСІЯНЕНА ЗЕМЛЯ Зрасіянена земля Розквітає барвами. Знову сіються поля По слідам загарбника. Омивають ліс річки, Небо мітить зорями Наполохані думки І смуток за героями. Вже травою заросли Бетеери з танками. І навіть діти підросли, Граючись уламками. Вже навчилися війні, Вивчили історію, Без отих байок русні, Де ми їй присвоєні. Все тихіше тут вночі, Спокійніше ранками, Хоч на Сході ще бої Під небес серпанками… Але й там ота орда Виб’ється ракетами За кордони, де біда Більше не торкнеться нас. Заживемо, як колись, До двадцять четвертого. Проженемо тіні з лиць Та не з серця впертого. Там, напевно, на віка, З болем, гнівом, тугою, Буде пам’ять про царька Із його прислугою. (Ольга Шейх) *** ...Вербова гілочка, дай Боже не остання... Вам спини б'ю, на радість на добро... Дай Боже здійснення Нам спільного бажання... Всім миру зичу, а не зичу серебро. Вербова гілочка, предвісниця до свята... Ісус Христос ввійшов в Ерусалим... Б'ю гілочкою кожного солдата... Щоби Господь завжди був поруч з ним. Б'ю гілочкою і прошу у Бога... Щоб кожен з них додому повернувсь... Щоб притуливсь до рідного порога... Із смертю у окопі розминувсь. Щоб зкуштував і крашанки і паски... Ще не одну зустрів свою весну... Прошу для вас, солдати, Божі ласки... Молю у Господа стежинку не страсну. Вербова гілочка, хай виб'є усі біди... Хай вимете з країни все сміття... Яке нам принесли східні сусіди... Самі себе не вмивши від гниття. Дай Боже нам усім Великдень стріти... До перемоги, дай нам Бог дожить... Хай спини ваші б'ють вербові віти... Нехай вам всім лише від них болить. (Галина Момот)
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
