|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12:48 Коли душа болить за Україну. Вірші війни: добірка віршів, народжених з початком російсько-української війни | ||||
 Сучасна поезія розвернута обличчям до життя та показує жахіття й трагізм війни, а також, потужність національного самоутвердження. Вірші сповнені ненависті до ворога, який несе смерть та руйнування. А ще вони про любов до життя, до природи, яка квітне навкруги і красу, якої не здатна знищити війна та про надію на Перемогу України в цій війні. Кривавий Спас В Чернігові на Спаса замість яблука ракета впала І Красна площа вся здригнулась, диким болем застогнала... Бо замість свята, що присвячене Христу, Ворожий обстріл приніс в наш дім страшну біду. Криваві яблука приніс нам цьогорічний урожай... І з під руїн Театру лише чутно повсюди: «Господи, спасай!» Що ж це за Спас такий, що гинуть мирні люди, А замість радості – лунають страшні крики звідусюди... Як зазвичай, сьогодні Ангели повинні були пригощати На небесах всіх діток, що злетіли рано з хати, Смачними яблуками та солодким спілим виноградом... Та всі гостинці ці, на жаль, побило війни градом. Ми не пробачимо ніколи росії за такий кривавий Спас. Цей біль і смуток втрати лише об'єднує всіх нас. Прийде розплати час! Він вже не за горами! А душі всіх невинно убієнних будуть завжди з нами! (Валерій Вовк) Свячене яблучко котилось... Свячене яблучко котилось, Із кошика, мов сльози по щоці, Ще перед цим дитя молилось, Несучи квіти й кошик у руці. Та впала знов страшна ракета, Чернігів розірвавши в кров І не здригнулася планета, Така вона «братня» любов. Ще перед цим дитя молилось, Несучи квіти й кошик у руці, Секунда і життя спинилось, Лишивши кров і сльози на щоці... (Вікторія Погоріла) *** Я вірю, Привид Києва живий! Він досі поміж хмарами літає, Тепер він Ангел світлий, золотий, І небо крилами там захищає! У просторі небесному летить, І рідну землю він оберігає, Його душа - це чистота, блакить, Вона ізверху все спостерігає! Не привид він, він справжній патріот! Тепер його ім'я країна знає, Один з найкращих льотчиків, пілот, Його незламний дух всіх надихає! Життя земне обірване, на жаль, Велике горе в друзів і в родині, Несеться біль утрати і печаль, Герою Слава! Слава Україні! (Віта Гориславець) *** Не замовкнуть уста, не закриєм і очі, Бо любов, що з колиски, – живе навіки. І бувають слова золоті і пророчі, Ті, що знищують страх і погані думки. Хоч вбиває нас ворог, ламає і крила, Але вільному воля, спасенному рай. І війна у серцях нові сили відкрила, «Ой, у лузі червона калина» – співай. Всі вірші і пісні, що в любові творились І молитви святі дарували життя. Із любові багато людей народились, Із любові славетне прийде майбуття! (Галина Гук) *** Якби могла я щось змінити, Щоб колосилися лани, Щоб в Україні вільній жити, Де всі живі й нема війни. Де діти радо йдуть до школи, Де хліб пахучий на столі, Щоб ароматні матіоли Цвіли у кожному селі. Щоб закінчилося безчинство, Була повага до усіх, Щоб процвітало материнство, І щоб лунав дитячий сміх. Щоб ми самі не залишались, Наш рід продовжили сини. А ми онуками пишались, Врожай збирали восени. Я знаю, що потрібно жити. Ми гідні з вами кращих днів! Якби могла я щось змінити, Я б повернула всіх синів... Якби... (Таня Алексійчук)
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
|
| |
