|
|
|
|
|
|
14:54 Книжки проти стресу | ||||
 Продовжуємо знайомити вас з літературою, яка, на наш погляд, може допомогти справитися зі стресом і отримати неабияке задоволення. • «Дивні люди» автора Артем Чапай. Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Він виростає в секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив, і лише після досягнення повноліття виходить у великий світ. Через брак життєвого досвіду та особливості мислення український неандерталець постійно втрапляє у дивні ситуації – а на тутешніх сапієнсів дивиться поглядом дещо наївного стороннього. Втім, поступово виявляється: все може бути складніше. І це не фантастика. Це, як з іншого приводу скаже одна з героїнь, «радше трагікомедія».  Ви ніби піднімаєтесь «над» і дивитеся на суспільство зверху. Ви не оцінюєте та не осуджуєте. Ви приймаєте героїв такими, як вони є і , можливо, вже наступна зустріч з черговою версією Надії Павлівни-Держслужбовця викличе у вас менше роздратування і більше прийняття. Вона така, як є. Якою її сформували обставини. Ймовірно, якась талановита і завжди невдоволена собою Повітряна Оля у вашому оточені теж потребує «спалення цирку», щоб рухатись далі? А, можливо, ви сама/сам і є ця Оля? Герої, яких описує автор, – без прикрас та ідеалізації. Вони такі, якими їх зустрічаємо у житті. Чиясь поведінка розцінюється вами як аморальна? – вийдіть за межі своєї системи координат, за межі свого досвіду. Не поспішайте осуджувати – навчіться приймати світ та його героїв. Життєпис неандертальця Стьопи Вовка легко можна прилаштувати до життя середньостатистичного українця.  Ми виходимо у чистий степ із вудочкою і гриземо сиру кукурудзу, аж доки не зустрічаємо когось, хто трохи прояснює, як усе працює. І якщо нам з усіх сторін повторюють, що наше місце в цирку, то ми і самі починаємо у це вірити і таки прилаштовуємося в якесь шапіто, принципи та цінності якого чужі нам. Зрештою, усе життя – цирк, доки ми не приймаємо вольове рішення спалити його до біса, так і не зумівши прийняти правил, що нам насаджувалися. І ось ми опиняємося на роздоріжжі перевалочної станції – ми будь-якої миті можемо сісти на потяг та поїхати звідси, але для цього варто визначився з напрямком. Тому, певний час ти просто спостерігаєш за рухом потягів, які прямують до своїх пунктів призначення. Аж доки не зустрінеш людиниу, мрії та цілі якої стають і твоїми, допомагають визначитися зі своїми бажаннями. В якийсь момент ми маємо зустрітися зі своїми привидами минулого, які наздоганяють нас і не дають рухатися вперед. Врешті решт, у сучасному світі усі стежки ведуть до психотерапії. Бо, неможливо вічно залишатися неандертальцем у світі сапієнсів – новий етап, нові трансформації. Когось може відлякати суржик, але цей художній прийом відмінно підкреслює розвиток героя. Ми вчимося формувати та висловлювати свої думки протягом усього життя, наша мова зазнає змін та розвивається разом з нами. Навряд, хтось розмовляє точно так, як розмовляв у 10 чи 20 років… Усі ми змінюємося. Кожен у своєму напрямку та зі своїм темпом. «Дивні люди» Артема Чапая – точно не дадуть вам засумувати.  • "Хімія повсякдення" Володимир Саркісян. Наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб (незрозумілий для нас зазвичай). У книжці хімік-токсиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.  Ця книжка - гарна нагода поглибити свої знання про світ і природу речей навколо з хімічного погляду на них. Знання з хімії невпинно накопичуються людством, цивілізація постійно ускладнюється і змінюється. Тож тут можна знайти підбірку пояснень хімічних процесів із різних сфер (побут, кулінарія, нейробіологія, медицина і її історія та ін.) Рівень складності не найлегший, він буде залежати від того, з чим ви вже ознайомлені. Книжка розрахована на дорослих із їх здатністю зробити над собою зусилля щоб вникнути в суть. Просто сформульовані речення тексту не завжди такі ж прості за змістом. В критичних для розуміння місцях текст рясніє науковою термінологією, і тут потрібно вдумуватися, особливо якщо це якась не знайома тема. На мій погляд, книжка невдало структурована і з надто грайливою обкладинкою. Підбір і групування тем не зовсім для мене логічний, десь було дуже поверхово, а десь мій мозок закипав і бракувало якихось малюнків. Складно однозначно сказати для кого вона. І ще, загалом, хотілося більше розповідей про речі навколо. Рекомендую усім, хто цікавиться природничими науками. Ну що, на сьогодні досить. Читайте і насолоджуйтесь…
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
