|
|
|
|
|
|
16:18 Кіно-афіша «Дивись і пам’ятай» (Фільми про Голодомор - страшна правда про трагедію українського народу) | ||||
 Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів. 2022 року це буде 26 листопада. Знати про Голодомор ми зобов’язані, адже це не тільки історія нації, але й її генокод, сповідь, трагедія, яка вчить робити висновки та бути незламними. Документальне і художнє кіно допомагає зрозуміти увесь масштаб того, що відбувалося в Україні в ті часи. Не всі фільми можна додивитися до кінця, але варто спробувати... «Живі» (2008) Спогади страшного дитинства, тих часів, коли у батьків забирали всю їжу, села вимирали з голоду, а ті, хто виживав, став «армією рабів». Тепер вони дорослі, і зі сльозами на очах згадують ті часи й кажуть: краще б вони не народжувалися. Історії свідків Голодомору поєднано із записами зі щоденника британського журналіста Ґарета Джоунза. Документи, що цитуються у фільмі, вказують: уряди деяких країн знали про біду в Україні, але були байдужі до чужої болі. Український голод вплітається у світову історію – параліч економіки США, прихід до влади Гітлера в Німеччині, війна більшовицького уряду із селянством. Фільм «Живі» було відзначено нагородами на кінофорумах у Женеві, Єревані та Батумі. Історичний трилер «Ціна правди» (2019) У 1933 році уельський репортер Гарет Джонс шукає свою наступну велику історію. Останні новини приводять його до Москви, де він знайомиться з журналісткою Адою Брукс. Ада відкриває йому очі на «радянську утопію», яка не має нічого спільного з реальністю. І Гарет, попри смертельні погрози, розпочинає своє розслідування. Переховуючись від спецслужб СРСР, крок за кроком він розкриває правду про трагедію українського народу: Голодомор, жорстку цензуру, змову та масові репресії. Саме його викриття згодом стануть підґрунтям для роману «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла. У матеріалі для «New York Evening Post» у 1933 році Ґарет Джонс описував випадок у своїй подорожі до України: «У поїзді комуніст заперечив мені, що був голод. Я викинув скоринку від хліба, який їв, у смітничок. Пасажир-селянин, що їхав поруч, вивудив її та жадібно з’їв. Я кинув шкірку від апельсина, і селянин знову схопив та заковтнув її. Комуніст ущух». «Голодомор. Забутий геноцид» (2014) — знайти сили, щоб уперше розповісти про той біль Перший французький фільм про Голодомор, заснований на історії однієї родини, що походить із Вінниччини — чоловік пережив трагедію 1932–1933 років і тепер живе у Франції. Зйомки відбуваються у його рідному селі. Режисерка стрічки Бенедікт Бане також знімала відео на Харківщині, Полтавщині та Київщині. Найбільше її вразило, що герої, розповідаючи про свій жахливий досвід голоду, відкрилися так, немов вперше за довгі роки змогли порушити болючу тему. Фільм базується на архівних документах, коментарях експертів з України та Франції і свідченнях численних очевидців. «Червоне намисто» (2016) Це короткометражний український фільм може подивитися і доросла людина і кожна дитина. Сюжет стрічки базується на реальній історії 7-річної дівчинки Антоніни, яка пережила випробування голодом у 1932-1933 роках. Вона рано подорослішала і зрозуміла межу між життям і смертю. «Голодний дух» (2018) Це короткометражний анімаційний фільм. Він присвячений 85 роковинам Голодомору, організованого в Україні радянською владою. Створила його студія Animagrad на замовлення Міністерства соціальної політики України. Головна героїнею мультфільму — дівчинка, яка живе під час Голодомору і особисто на собі відчуває усі жахіття голодних років. «Гіркі жнива» (2017) Цей фільм є першою англомовною художньою картиною про Голодомор. Фільм також відомий ще під назвою «Врожай диявола» (Devil’s Harvest). Закритий показ картини на кіноринку Північної Америки відбувся у листопаді 2015, а на кіноринку Європи — у лютому 2016. В український прокат стрічка вийшла у лютому 2017. «Гіркі жнива» — фільм про історію кохання у розпал українського Голодомору. У центрі картини Юрій, талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду. Він намагається жити зі своєю коханою у створених радянською владою умовах, приймаючи удари і утиски. Але, зрештою, коли його родина та земляки стають жертвами штучного голоду та сталінських репресій, він повстає, аби врятувати рідних, помститися і покинути Радянську Україну, щоби донести правду світові про жахіття Голодомору. Діти великого голоду (2020) Герої фільму – Олексій Гапон, Єфросинія Давиденко, Надія Хало – люди, які ще дітьми пережили Голодомор 1932-1933 рр. Вони – мешканці смт Оржиця на Полтавщині. Свідків Голодомору залишилось мало, а їхні історії – унікальні. У стрічці ці люди розповідають, як їм вдалося пережити страшну трагедію: чим харчувалися, де ховали їжу. Спеціально для зйомок одна з героїнь назбирала трави біля своєї хати, щоб показати, що з неї можна приготувати. Кожен герой фільму має власні спогади про ті часи, які разом складають картину геноциду української нації. Свідок Женя (2011) Фільм “Свідок Женя” знятий за мотивами книги Євгенії Сакевич-Даллас “Не вмирає душа наша”, у якій описано реальні події і жахіття страшних 1932-1933 рр. Фільм – це розповідь авторки книги, яка дівчинкою пережила цю сплановану трагедію, зазнала непоправних втрат, стала свідком геноциду свого народу. Посил авторів фільму - світ має знати історичну правду про голодомор в Україні. Голодомор 1932–1933 рр. Постгеноцидний синдром (2015) Країна: Україна Режисер: Петро Мироненко Хронометраж: 28 хв. «Голодомор 1932–1933 рр. Постгеноцидний синдром» розповідає про зміни, які відбулися у психіці українського народу після Голодомору. Автори кінострічки зачіпають тему переселень у знелюднені села України з Росії та Білорусі та посилення русифікації південних і східних областей України. Фільм доступний до перегляду на сайті «Музей голодомору»: https://holodomormuseum.org.ua/filmy-pro-holodomor/page/3/
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
