12:55 Історія на сторінках. Хто є редактором «Повісті минулих літ»?.. | |
![]() Нині переважна більшість дослідників схиляється до думки, що літописання на Русі бере свій початок з кінця X сторіччя. На відміну від попередніх документів, «Повість минулих літ» є беззаперечним доказом літописання на Русі, позаяк існує фізично, а не на рівні історичних реконструкцій, здогадок і домислів. Літопис пережив три редакції. Перша належить перу Нестора і побачила світ у головному центрі літописання Русі, тобто у Печерському монастирі Києва. Датою її виходу вважають 1113 рік. Втім, слід зауважити, що твір Нестора теж не дійшов до нас у первісному вигляді. Він пережив ще дві редакції, які були зроблені за наказом князя Володимира Мономаха у 1116 і 1118 роках. Редактором виступив ігумен Видубицького монастиря Сильвестр (рік народження невідомий – помер 1123). За дорученням Мономаха літописець у 1116 році склав другу редакцію «Повісті минулих літ», де на перший план висувалась постать самого Володимира, підкреслювалися його заслуги в боротьбі з половцями та в установленні миру між князями. Однак, спираючись на той факт, що різниця між виходом оригіналу твору і другою редакцією складає усього кілька років (1113 – 1116), можемо припустити, що правки князя не мали великого впливу на зміст твору з точки зору історичної науки. «Повість минулих літ» є головним, а у багатьох випадках – єдиним джерелом з історії східних слов’ян і Київської Русі перших століть нашої ери. Окрім історичної цінності «Повість минулих літ» має й високі літературні якості, завдяки яким філологи й літературознавці мають можливість вивчати прадавню українську мову. Інформацію про літописця, церковного діяча, ігумена Видубицького монастиря Сильвестра та другу редакцію твору можна знайти в Чернігівській обласній бібліотеці для дітей.
| |
|
Всього коментарів: 0 | |