|
|
|
|
|
|
16:12 До 225-річчя від часу написання «Енеїди» І.Котляревського. Книжковий арт-калейдоскоп | ||||
 У 2023 році на державному рівні Україна відзначає 225-річницю з часу виходу поеми Івана Котляревського «Енеїда» - знакового твору, що започаткував становлення нової української літератури. “Енеїді” І.Котляревського судилося стати епохальним твором, що посприяло суспільно-естетичній традиції, – засвоєнню народної мови як основної літературної. Із цього погляду “Енеїда” й справді стає твором не давньої, а таки нової літератури. Вона завершила в собі літературу давню й породила нову, отже, стала ніби своєрідним птахом Феніксом нашої літератури в час його згоряння та воскресіння. Уся поема виражає духовний світ української людини. Троянці — носії рис національного характеру; вони сміливі, дужі, завзяті. Проте, на думку автора, українець ще й покірний: на острові чаклунки Цірцеї йому судилася доля вола. А ось декілька фактів, які підкреслюють самобутність «Енеїди»: Ø У творі органічно вжиті народні прислів’я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок (Телесика, Котигорошка, Івана-Царевича, змію, Жеретію). Царю Латину троянці дарують «килим-самольот», скатерть-самобранку, сап’янці-самоходи. Ø Відгомін язичницьких вірувань предків: Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (прообраз дерева життя); троянці зустрічаються з мавками; у творі описані ворожіння і знахарство. Ø Троянці ходять у гості з хлібом-сіллю; беруть участь у поминках, весіллях, родинах; бувають на вечорницях і досвітках, б’ються за правилами козацького штурхобочного бою. Ø У поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць). Ø Відтворення традиційної української кухні: страв (свиняча голова з хріном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ) і напоїв (горілка, пиво, слив’янка, узвар). Ø Герої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі — найпопулярніших в Україні музичних інструментах; співають пісні про козаків; танцюють горлицю, санжарівку. Ø Точне зображення деталей чоловічого (сорочка, каптан з китайки, шапка, пояс з каламайки, бриль, постоли, свита) і жіночого (кораблик, кунтуш, запаска, червоні чоботи) одягу. Зображуючи український костюм, автор захоплюється його естетичністю, зручністю, підкреслює народний смак. В «Енеїді» зафіксовано близько 7000 слів. Найширше представлена етнографічно-побутова лексика: назви одягу, їжі, житла, хатнього інтер’єру, сільськогосподарських знарядь, народних ігор, назви спорідненості і свояцтва тощо. Характерною для мови поеми є багата синоніміка. Україна й сьогодні з великим задоволенням читає “Енеїду” І.Котляревського, де возвеличено наших людей-героїв. “Енеїда” І.Котляревського ввійшла в золотий фонд не лише української, а й світової культури. Краси й сили їй надала ще й чарівна музика Миколи Лисенка, який створив оперу за цією поемою. Її озвучив також і Лев Лопатинський. “Енеїда” органічно вплелася і в образотворче мистецтво українських художників. Вона живе разом з її автором, бо те, що служить народові, не вмирає. https://uain.press/articles/863625-863625 “Енеїда” Котляревського – витоки національного відродження http://www.golos.com.ua/article/349565 Іван Котляревський: українська спецоперація «Енеїда» https://www.radiosvoboda.org/a/dvisti-dvadtsyaty-pyaty-richchya-pershoho-vydannya-eneyidy-kotlyarevskoho/32511658.html «Спершу це була суто розвага». 225-річчя першого видання «Енеїди» Котляревського https://www.radiosvoboda.org/a/30225416.html Іван Котляревський кинув виклик Російській імперії. Його творчість актуальна і в нинішній війні http://new.library.ck.ua/images/ounb/pdf/2023/eneyida.pdf Слідами Енея: до 225-річчя видання твору Івана Котляревського «Енеїда». Вебліографічний дайджест
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
