|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12:44 Цей день в історії. 5 грудня 1992 року В’ячеслав Чорновіл вступив в обов’язки Голови Народного Руху України | ||||
 Його бачення майбутнього України значно випереджало погляди сучасників, що усіма силами намагалися консервувати застарілу та неефективну радянську систему, плоди діяльності якої ми пожинаємо і сьогодні. В'ячеслав Максимович Чорновіл – український політик, громадський діяч, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу. Складний шлях до Народного Руху Засновник та редактор підпільного українського часопису «Український вісник», в якому оприлюднювали матеріали самвидаву та хроніки національного спротиву. Член Української гельсінської групи, а згодом Української гельсінської Спілки. 1966-го написав дослідження «Правосуддя чи рецидиви терору» – один із найсміливіших зразків тогочасної української політичної публіцистики. Наступного року уклав збірку «Лихо з розуму» (Портрети двадцяти «злочинців»). Тут оприлюднив матеріали про заарештованих 1965-го шістдесятників. Її надрукували за кордоном і заборонили в СРСР. В’ячеслав Чорновіл став лауреатом премії для кращих журналістів світу, що борються за права людини. Разом з Василем Стусом та Іваном Дзюбою узяв участь у прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у вересні 1965-го, де виступив з протестом проти арештів української інтелігенції. Цю демонстрацію розглядають як першу акцію відкритого протистояння тоталітарній владі. За активну журналістську та правозахисну діяльність тричі був ув’язнений та відбув понад 15 років таборів. Його відправили у найвіддаленішу табірну точку Якутії. «Я у своїй неволі вільніший за вас, і життя моє ніби цікавіше і змістовніше», – говорив В'ячеслав Чорновіл. Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. У 1991 році посів друге місце на виборах президента України. З жовтня 1991 – Гетьман українського козацтва. У 1990–1992 рр. – голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р. В'ячеслав Чорновіл та прихильники демократичних змін у державі закликали до перетворення Народного Руху України на опозиційну політичну партію. На III Всеукраїнських зборах Народного Руху України (лютий-березень 1992 року), щоб уникнути розколу, обрано трьох співголів організації – Івана Драча, Михайла Гориня та В'ячеслава Чорновола. Вищим керівним органом Руху став обраний зборами Центральний провід. На IV Всеукраїнських зборах (грудень 1992 року) Рух фактично перетворився на політичну партію. Збори абсолютною більшістю голосів проголосували за Рух як «незалежну громадсько-політичну організацію». Єдиним головою Руху було обрано Чорновола. 5 грудня 1992 року В’ячеслав Чорновіл вступив в обов’язки Голови Народного Руху України. Був незмінним головою НРУ до 1999 року. Чітко простежується вплив однієї людини на долю своєї країни, коли ця людина – вірний син своєї батьківщини, а не сторонній спостерігач. Відео: Цей день в історії. В’ячеслав Чорновіл Відео: Люди Свободи. В’ячеслав Чорновіл
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
|
| |
