|
|
|
|
|
|
12:36 Бути дитиною в Україні. Говоримо про права маленьких громадян | ||||
 Для багатьох, слова дитини "я маю права" сприймаються як недолугий жарт. "Права дитини" також часто плутають з поняттям "потреби дитини", хоча категорія "права дитини" лежить у правовій площині, а не у психолого-педагогічній. У нас глибоко в ментальності засіло нерозуміння того, що навіть немовля - це вже громадянин, і поки воно не досягло свого повноліття, прав воно має значно більше, ніж ми, дорослі. А ми, судячи зі звернень дітей і їх законних представників до дитячого омбудсмена, не здатні навіть вислухати своїх дітей, не говорячи вже про те, щоб почути їх. Причому, чути і прислухатися до дитячих вимог і претензій часто не готові не лише батьки, але і представники влади і суди. Конвенція ООН про права дитини набрала чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і з того часу українські діти мають безліч прав. Та чи так це насправді? Чи дійсно всі права наших маленьких громадян забезпечуються і оберігаються?  Інфографіка, розміщена на сторінці сайту Укрінформ.ua, https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1890618-prava-ditey-scho-mi-jim-vinni-infografika.html , надає нам змогу пересвідчитись, що це не зовсім так. Поміркуймо * Кожна дитина в Україні має право на життя. Але, на жаль, рівень медицини не завжди дає можливість забезпечити це право. Тільки 60% дітей вакциновано (таке саме охоплення імунізацією в країнах, розташованих на південь від африканської Сахари). * Діти України мають право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а також право на освіту, відпочинок і дозвілля. І в той же час: 70% українських дітей у віці до 14 років стають жертвами фізичного або психологічного насильства; 7% дітей у віці від 5 до 11 років залучалися до праці. * Через низький культурний та соціальний рівень нашого суспільства, через недотримання прав дітей виникають гострі актуальні проблеми, а саме: 48% молоді коли-небудь палили, а 11% неповнолітніх палять щодня; кожен другий 6-класник вживав спиртне; 6% дітей у віці від 15 до 17 років вживали наркотики; 30% злочинів в Україні скоюють неповнолітні. * Кожна дитина України має право не розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, але чому 4% (95 тис.) дітей знаходяться в інтернатах, а половина з них мають різні форми інвалідності? Невже наші діти нам не потрібні? Отже, Україна – в списках аутсайдерів з недотримання прав дитини. Для ефективнішого захисту маленьких громадян потрібно, щоб держава повернулася обличчям до дітей і їхніх проблем, законодавець просто зобов'язаний не лише адаптувати нормативну базу під дитячі проблеми, але і розробити методи ефективної дії на дорослих, що не бажають зважати на інтереси маленьких громадян. Та й від батьків залежить не менше. Тільки тоді можна буде розраховувати, що діти будуть нам щиро вдячні за своє щасливе дитинство. Діти мають права!
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
