|
|
|
|
|
|
17:11 Альманах "МАТИ" | ||||
 Оксана Дорохова (бібліотекар Чернігівської обласної бібліотеки для дітей ім.М.Островського) *** Люба Україно моя, Рідна земле-ненько! Юна дівчина іде – У вогні серденько. Вмита кров’ю та сльозами З горя-болю річки, Почорніли у волоссі Кольорові стрічки. Гради очі виїдають, Душу – слова люті. Молитви її сердешні Богом не почуті… Щодня краде синів Війна-домовина. П’є з поранених грудей Страх мала дитина. Україно моя мила, Свята земле-ненько! Простягає руки Доля : – Не впади, рідненька! Мати Сину мій! Синочку… Місяць як сховали. У труні такий лежав, Що ледве впізнали. Серце посивіло, Горе з’їло сльози, А у ріднім краї Не вщухають грози! Сину мій! Єдиний! Повернись! Благаю! Дні ночей темніші, В спогадах блукаю. Батько зліг учора, Все кричить очима... Війна, люта відьмо, Нащо вкрала сина?!
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
