|
|
|
|
|
|
| Всього матеріалів в каталозі: 203 Показано матеріалів: 191-200 |
Сторінки: « 1 2 ... 18 19 20 21 » |
|
В історію української культури М.Самокиш увійшов як блискучий майстер батального живопису, графіки, монументально-декоративного розпису. А народився майбутній художник в Ніжині 25 жовтня 1860 року. |
|
Відомий український актор Віталій Розстальний народився 27 грудня 1936 року у селі Рейментарівка Корюківського району. |
|
ЮНЕСКО оголошувало 2000-й рік його роком. ООН занесла його ім”я до списків видатних людей планети за часів цивілізації. Його прізвище знаходило серед державотворців України. А народилася ця цікава людина на Чернігівщині в с.Митченки Бахмацького району в родині священика 10 або 12 липня 1775 року. |
|
Опанас Маркович увійшов в українську культуру як фольклорист, етнограф та музикознавець. І хоча доля відміряла йому короткий вік, він встиг чимало зробити на теренах української культури. |
|
Роботи Василя Лопати цінуються в Україні і далеко за її межами. Вони зберігаються у Київському національному художньому музеї, художніх музеях Чернігова, Полтави, Дніпропетровська, Сум, а також у бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, в українському музеї Нью-Йорка, в музеї католицького університету в Римі, музеях Росії (Третьяковській галереї в Москві, будинку-музеї О.Пушкіна в С.-Петербурзі), в приватних збірках Італії, Великобританії, Канади, Росії, США. |
|
Наш земляк Іван Антонович Кочерга – один із найвидатніших українських драматургів ХХ ст.. Він залишив сценічну спадщину, багату на естетичну і філософську думку. |
|
Ганна Петрівна Затиркевич-Карпинська (уроджена Ковтуненко) – видатна українська артистка, педагог, театральний діяч. Все її життя було пов»язане зі становленням українського національного театру. |
|
Серед славетних синів і дочок землі Чернігівської, які своєю діяльністю вписали яскраві сторінки в історію та культуру не тільки свого рідного краю, але й всієї України, почесне місце належить Марії Костянтинівни Заньковецькій (справжнє прізвище –Адасовська). |
|
Щирі, дзвінкі, життєдайні, напоєні мудрістю та добром твори Леоніда Івановича живуть і сьогодні. Подолавши відстань більш як у півтора століття, вони розкривають феномен Глібова як дитячого поета, поета-байкаря та носія національного духу. |
|
У газеті «Комсомольський гарт» від 5 грудня 1972 року у рубриці «Наші земляки» надрукована цікава замітка «Відомий мовознавець»: «На чернігівській квартирі В.М.Ганцова найпривільніше почувають себе книги. |
