|
|
|
|
|
|
13:41 Коли душа болить за Україну. Вірші війни: добірка віршів, народжених з початком російсько-української війни | ||||
 Уже більше трьохсот днів триває війна росії проти України. Змінюються пори року, змінюються події, але незмінною залишається любов українського народу до своєї країни і до її Героїв-Захисників. Триває і створення поезії українських авторів про війну. *** Не говори Не говори мені сьогодні, ані слова. Давай поринемо обоє в тишу? Бо поміж нас, оця пуста розмова Всі запитання, щойно я облишу. Давай попробуємо просто помовчати? І подивитись один одному у вічі, Бо я не хочу, щось різке сказати. Безглузді і пусті у слові речі. Ти знаєш, що безмежно я кохаю. Люблю твій милий, любий мені погляд. Я просто божеволію до краю, Коли ти так далеко, а не поряд. Я хочу щохвилини тебе чути, Вдивлятися в твої блакитні очі. Мені так сумно може лише бути, Коли ти не зі мною серед ночі. Про це не час ще говорити, знаю. Бо ти військовий, маєш воювати. Я щохвилини твій дзвінок чекаю І лиш думками мушу обіймати. Перетинаєш ти боїв кордони, А я самотня у зимовий вечір. Охоплюють мене, жахів полони І смуток опускається на плечі. Так хочеться почути рідний голос У телефоні і його звучанні. Промовити всі почуття у голос. Згадати наші миті надзвичайні. І лиш в молитві Господа благаю, Щоб він беріг мою любов єдину. І твоє ім'я тихо промовляю У не легку для нас обох годину. (Ольга Рута) *** Небо над Бахмутом Чорне від диму… З неба на Бахмут – фосфорні зливи Місто незламне… Місто, як привид… Смерть там чатує… То справа … То зліва… В небі над Бахмутом Ангели білі Комусь – сини… А комусь – побратими… Серце від болю ізнов – на шматки Скільки ж іще..? Господь, мій скажи… Небо над Бахмутом... Бачиш ти, світе? Ні зір… А ні Сонця… Може, розбите..? Впало на землю… Холод... Пітьма… І лізе, як з пекла проклята орда… Десь у підвалах ховаються діти …Ні їсти... Ні спати… Мить би прожити… І хлопці – Герої ні ночі, ні дня До бою готові… Молитва – броня До Перемоги! Щоб знову додому В рідні обійми… До свого порогу… Але не всі, Боже мій, Вже не всі… Райдужні мрії, як скло… На друзки… О, Бахмут, ти рана... Сльози солоні… Небо на крилах... Дітей сиві скроні… О, Бахмут – ти біль… І до волі дороги Ти, надто, висока ціна Перемоги. (Лариса Юсковець) *** Український солдат Не кажіть лише мамі, що тут по коліно води. Не кажіть лише мамі, як холодно тут у окопі. Ви скажіть їй лише – все нормально: здоровий-живий... Український солдат наймужнішого війська в Європі... Не кажіть лише мамі, як часто я згадую дім, Теплу рідну домівку і мамині яблучні штрудлі. Ви скажіть лише те, що я ситий, я сплю і я їм... А про решту – не треба, бо справді не спав я добу вже... Не кажіть лише мамі, що іноді просто боюсь, Що навіки залишуся тут, у холоднім окопі. Ви скажіть їй що виживу, просто скажіть, що молюсь... Український солдат наймужнішого війська в Європі... (Світлана Гуцуляк-Федорович) *** Не пробачим! Не буде прошення катам, московським виродкам проклятим За зруйновані села й міста, За ріки крові – не пробачим! Скалічив, вбив і розтерзав Невинний люд ти в Україні. Ще гинуть соколи-сини, Відважні дочки-берегині. Ти посягнув на немовля, Йому два дні було лиш віку. За вбитих, вкрадених дітей Не простимо тебе до віку! Ти «руський мір» приніс до нас, Запроданців розвів багато. За «срібняки» твої брудні Готові Україну зруйнувати. Та кара всіх настигне вас За всі кроваві злодіяння. І буде мир на всій землі, Катам не буде покаяння! (20.12.2022р. Зіновія Гаврилюк) *** Яскраві вогні, ялинки повсюди. Так готуються до Різдва у Європі люди! Промерзле тіло, багнюка під ногами. Ми стоїмо за «Мир»,цей рік ми не з вами. Країни світу! Звертаюсь до Вас! Помоліться за Україну у святковий час. (Юлія Качанюк)
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
