|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10:50 «Іду до Десни». Ліричні мініатюри Василя Чухліба. Літературний краєзнавчий проєкт «Щире слово наших земляків. Письменники Чернігівщини» | ||||
 «В українського письменника Василя Чухліба – свій стиль і своє бачення світу. Він володів рідкісним даром писати коротко, а показувати багато, умів розповісти цікаво і хвилююче (навіть – поетично) про речі, що на перший погляд – звичайні та буденні. У його оповіданнях йдеться про будні і свята, про допитливих і непосидючих дітлахів, які живуть у прекрасному світі на березі голубоокої Десни. Поруч з дітьми – дорослі, а також звірята, птахи, квіти – герої казок. Десна їх усіх об'єднує – і дітей, і дорослих, і мешканців лісу, гаю і лугу, всіх радує і напуває своєю солодкою водою...». Так писав про Василя Чухліба Юрій Збанацький. Більшість його коротких оповідань та казок і справді – про природу. Представників природного світу автор наділяє тими рисами, характером та поведінкою, які властиві добрим та лихим людям. Його герої живуть у дружбі і злагоді з деревами, травами, ріками, з домашніми і дикими тваринами, відчувають красу навколишнього світу і бережуть її. Ми ж хочемо запропонувати вам, наші любі читачі, прекрасні ліричні мініатюри з його книги «Іду до Десни», які складають своєрідну мозаїку життя поліського села, починаючи від Другої світової війни до мирних часів кінця 80-х. Людей різних поколінь у будні й свята об’єднує одна для всіх ріка – правічна й молода Десна, річка їхньої долі…      
| ||||
|
| ||||
| Всього коментарів: 0 | |
|
| |
